Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“Ювілейний Альманах” української Жіночої громади з 1931 р. подає, що початок української жіночої організованої праці було покладено вже 1897 p., коли було засновано сестрицтво св. Ольги у Нью-Джерзі. Ціллю сестрицтва було дбати про моральну і матеріяльну допомогу своїм членкам. Також влаштовувалися курси для неписьменних. Ширення згоди між американським жіноцтвом та ширення українського патріотичного духу в Америці допомагало у гармонійній праці організації. 1918 р. в Чікаґо створився Союз Українських Жінок. Ціллю організації було освідомлення українського жіноцтва при допомозі жіночого видавництва “Рання Зоря”, закладання шкіл для неписьменних, надання допомоги хворим, моральна і матеріяльна допомога сиротам і вдовам та жіноцтву на Україні. Жіночі організації впливали на розвиток етнонаціональної свідомости. Це був динамічний і пов ний непорозумінь процес. Свідомі своїх політичних завдань щодо України, вони брали активну участь у протестах, маніфестаціях та звертали увагу громадськосте на проблеми України. Саме роки 1917- 1923 відзначалися масовою участю жіноцтва у всіх організованих виступах української імміграції. Наприкінці 1921-го р. заснувалося в Нью-Йорку товариство “Жіноча громада”. У 1924 р. жінки створили Демократичний клюб та інші організації. У 1925 р. засновано Союз Українок Америки, до якого увійшло 5 існуючих організацій Нью- Йорку і околиць. Відтак долучалися інші групи по великих містах і ставали відділами СУА. СУА об’єднав жінок без огляду на їх віровизнання та партійну приналежність і діяв самостійно. Ці елементи допомогли швидкому зросту організації. Від 1944 р. СУА видає єдиний жіночий журнал в США “Наше Життя”. СУА працює на всіх відтинках: культурно-освітньому, допомоговому та зовнішніх зв’язків. На політичному - це протести проти пацифікації Західної України, яку чинив польський уряд упродовж 30-х pp., заклик до американського уряду в справі примусового вивозу українського насе лення в Сибір, протести до Ліги Націй з приводу розв’язання Союзу Українок, заклик до Президента Трумена в обороні скитальців, зустріч з Елеонорою Рузвельт для спростування її помилкового поняття про стан українського народу під радянською владою. Створено допомоговий комітет Голодуючій Україні, який очолила д-р Неонілія Пелехович. Для культурного розвитку атмосфера була сприятлива. Музика і танці не мають кордонів, вони зрозумілі для американців. Щоб діти не асімілювалися, а творили свої школи, де вивчали б свою мову, історію і повагу до України СУА організовував передшкілля, влаштовував конкурси для молоді та інші заходи, пов’язані з українською тематикою. На культурному відтинку у 1927 p., влаштовано виставку українського народного мистецтва в Нью-Йорку. Уперше показано українську вишивку ширшим колам американської інтелігенції. Коли жінки побачили, яке захоплення викликала в американців наша вишивка, вони вирішили вико ристовувати це впродовж усіх наступних років. Це був один із способів привернути увагу на потреби України через мистецтво. У 1976 створено Український Музей у Нью-Йорку. Великі моменти записані в історію української еміграції. Проголошення президентом Вудро Вулсоном 21 квітня 1917 р. Українським Днем, під час якого збирали фонди на допомогу Україні. Це і доказ збереження української ідентичносте, і вияв патріотизму. Збирання фондів для закупівлі павільйону на Світовій Виставці 1933 р. у Чікаґо. Під час великої депресії в Америці СУА закупив народній одяг для виставки, на якій була призначена окрема кімната для організації. Ця колекція дала почин для створення Українського Музею в Нью-Йорку. Третя імміграція - приблизно 250,000 осіб, що прибули після Другої світової війни. Це переважно люди з вищою освітою і фахівці, які пережили війну з нацизмом, совєтські муки і страж дання та які стратили все своє майно. Кожна імміграція мала свої специфічні проблеми і потреби. Одні виконували чорні роботи, щоб забезпечити родину, а вечорами вчилися, інші закуповували підпри ємства, ще інші землю та будівлі. Засновано церкви, школи, братські союзи, народні доми, організаційне життя розвивалося. Одна імміграція перебирала від іншої і кожна надавала свій тон. Дітей виховували в скупчених осередках бо це давало сили до збереження української ідентичности. Траплялися випадки, що перша зустріч з аме риканським світом, для молоді народженої в Америці, відбувалася коли вони вступали до універ ситету. 24 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
