Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“Ювілейний Альманах” української Жіночої громади з 1931 р. подає, що початок української жіночої організованої праці було покладено вже 1897 p., коли було засновано сестрицтво св. Ольги у Нью-Джерзі. Ціллю сестрицтва було дбати про моральну і матеріяльну допомогу своїм членкам. Також влаштовувалися курси для неписьменних. Ширення згоди між американським жіноцтвом та ширення українського патріотичного духу в Америці допомагало у гармонійній праці організації. 1918 р. в Чікаґо створився Союз Українських Жінок. Ціллю організації було освідомлення українського жіноцтва при допомозі жіночого видавництва “Рання Зоря”, закладання шкіл для неписьменних, надання допомоги хворим, моральна і матеріяльна допомога сиротам і вдовам та жіноцтву на Україні. Жіночі організації впливали на розвиток етнонаціональної свідомости. Це був динамічний і пов ний непорозумінь процес. Свідомі своїх політичних завдань щодо України, вони брали активну участь у протестах, маніфестаціях та звертали увагу громадськосте на проблеми України. Саме роки 1917- 1923 відзначалися масовою участю жіноцтва у всіх організованих виступах української імміграції. Наприкінці 1921-го р. заснувалося в Нью-Йорку товариство “Жіноча громада”. У 1924 р. жінки створили Демократичний клюб та інші організації. У 1925 р. засновано Союз Українок Америки, до якого увійшло 5 існуючих організацій Нью- Йорку і околиць. Відтак долучалися інші групи по великих містах і ставали відділами СУА. СУА об’єднав жінок без огляду на їх віровизнання та партійну приналежність і діяв самостійно. Ці елементи допомогли швидкому зросту організації. Від 1944 р. СУА видає єдиний жіночий журнал в США “Наше Життя”. СУА працює на всіх відтинках: культурно-освітньому, допомоговому та зовнішніх зв’язків. На політичному - це протести проти пацифікації Західної України, яку чинив польський уряд упродовж 30-х pp., заклик до американського уряду в справі примусового вивозу українського насе лення в Сибір, протести до Ліги Націй з приводу розв’язання Союзу Українок, заклик до Президента Трумена в обороні скитальців, зустріч з Елеонорою Рузвельт для спростування її помилкового поняття про стан українського народу під радянською владою. Створено допомоговий комітет Голодуючій Україні, який очолила д-р Неонілія Пелехович. Для культурного розвитку атмосфера була сприятлива. Музика і танці не мають кордонів, вони зрозумілі для американців. Щоб діти не асімілювалися, а творили свої школи, де вивчали б свою мову, історію і повагу до України СУА організовував передшкілля, влаштовував конкурси для молоді та інші заходи, пов’язані з українською тематикою. На культурному відтинку у 1927 p., влаштовано виставку українського народного мистецтва в Нью-Йорку. Уперше показано українську вишивку ширшим колам американської інтелігенції. Коли жінки побачили, яке захоплення викликала в американців наша вишивка, вони вирішили вико ристовувати це впродовж усіх наступних років. Це був один із способів привернути увагу на потреби України через мистецтво. У 1976 створено Український Музей у Нью-Йорку. Великі моменти записані в історію української еміграції. Проголошення президентом Вудро Вулсоном 21 квітня 1917 р. Українським Днем, під час якого збирали фонди на допомогу Україні. Це і доказ збереження української ідентичносте, і вияв патріотизму. Збирання фондів для закупівлі павільйону на Світовій Виставці 1933 р. у Чікаґо. Під час великої депресії в Америці СУА закупив народній одяг для виставки, на якій була призначена окрема кімната для організації. Ця колекція дала почин для створення Українського Музею в Нью-Йорку. Третя імміграція - приблизно 250,000 осіб, що прибули після Другої світової війни. Це переважно люди з вищою освітою і фахівці, які пережили війну з нацизмом, совєтські муки і страж дання та які стратили все своє майно. Кожна імміграція мала свої специфічні проблеми і потреби. Одні виконували чорні роботи, щоб забезпечити родину, а вечорами вчилися, інші закуповували підпри ємства, ще інші землю та будівлі. Засновано церкви, школи, братські союзи, народні доми, організаційне життя розвивалося. Одна імміграція перебирала від іншої і кожна надавала свій тон. Дітей виховували в скупчених осередках бо це давало сили до збереження української ідентичности. Траплялися випадки, що перша зустріч з аме риканським світом, для молоді народженої в Америці, відбувалася коли вони вступали до універ ситету. 24 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
