Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ШІСТДЕСЯТЛІТТЯ ЖУРНАЛУ „НАШЕ ЖИТТЯ СТОРІНКИ МИНУЛОГО... OUR LIFE РІК I 4.5 ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА., ТРАВЕНЬ, 1944 ЦШ А15 ЦЕНТІВ PHILADELPHIA, PA., MAY 1944 VOL. І No5 Серед нас, а також серед нижчих груп в Америці, поширився звичай, що громадяне і громадянки дожидають похвали й розголосу за кожний прояв патріотизму чи праці, яку вони у громадянському життю проявили. Скаже хтось промову, перейдеться з пушкою по залі, продасть кільканадцять “ тікетів” на представлення - і вже жде, щоб хтось про це “ виголосив зі сцени” чи написав в газеті. А вже найбільша пошесть на „похвали і паблісіті” поширилася за жертви на громадські чи добродійні цілі. Дійшло до того, що люде, які дають доляра чи пів, наперід застерігають собі, щоб про це було видрукувано в газеті. І біда, як цього не буде! Часто громадянин і громадянка, які місяцями не заглядають до своєї газети, не цікавляться тим, що у ній пишеться, - будуть перечитувати цілі сторінки жертводавців, чи борони Боже, їх між ними не полишено. Ці, що видають газету скаржаться, що нема місця, - та воно багато не помагає. „Таки друкуйте, і друкуйте, бо образяться!” - і містять наші газети цього краму на ярди, що, наприклад, громадянинові з Ньюарку цілком не цікаво, хто ходив зі збіркою в Клівленді, або навпаки. Є ще й такі, що жадають, щоб про їх жертву чи працю проголосити „до всіх газет” . Забувають вони, що є наші люде, які передплачують по кілька газет, і за це їм честь і слава. Але якою мукою для цих людей є ця сама допись, з цими самими назвисками незнакомих діячів, коли надибають її у чотирьох чи п’ятьох наших газетах. Ясним є, що таких домагань ніхто не ставить для самої контролі збірки, бо контроля відбувається на місцях, в товаристві, людьми, вибраними громадою, до яких усі мають довір’я. А як цього довір’я нема, то й „адвертайземент” в газеті не багато поможе. По усіх наших громадах в Америці і Канаді є люде, які щиро, безінтересовно трудяться для громадського діла й за це ніякої нагороди, ні слави не жадають. Скільки є наших трудячих жінок, що при нагоді свят і торжеств жертвують довгі години праці, варять, миють, чистять, недосипляючи, - часто й не з’їдять при заставленому столі цього, що самі зготовили. І навіть не дожидають похвали, хоч інші ждуть і збирають. Ці перші, ці правдиві громадянські діячки, які находять вдоволення у виконанні хосенного діла для громади; у цім, як можуть бачити, що щось твориться, з чого буде добро для загалу. А крім внутрішнього вдоволення, ще й инчий слід у громаді по такій ідейній одиниці лишається: зроблена праця, а не пусті слова. Скільки одиниць спомежи нашого громадянства не сходило зі сторінок газети: хвалили їх, славили, „пікчери” робили - і що з цього? Сьогодні газету читають, а завтра вона помандрувала на смітник. Людина побивається за похвалами та для них лиш робить кожну роботу у громаді, - а відійде лиш на часок, і сліду не остало з усієї хвали: бочка гуділа поки в неї товкли! Тому - крайна пора, щоб ми почали інакше дивитися на громадянську працю та патріотизм. Берім собі приклад з американців: скільки міліонів гроша складають вони тепер на цілі, скільки міліонів промов виголошуються для патріотичної пропаганди, скільки міліонів годин праці жертвували американські жінки для американського Червоного Хреста! А чи багато похвал ми читаємо по американських газетах? Чи подибаємо де цілі сторінки назвиск цих, що дарували по кілька долярів? Ні, ці люди працюють, бо це їхній обов’язок супроти вітчизни і громади. І ще довго буде клигати наша громадянська праця ящо ми не пічнемо так само на неї дивитися На Суспільні Теми Ч И Г Р О М А Д Я Н С Ь К А П Р А Ц Я ЗА П О Х В А Л У ? І. Л . Зберігаємо правопис оригіналу. 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
