Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В ІД ІЙ Ш Л И У В ІЧ Н ІС ТЬ ЄВГЕНІЯ ЧУМА 21 грудня 2003 р. неспо дівано обірвалася нитка життя бл. п. Євгенії Чуми, членки 83- го Відділу СУА в Нью-Йорку. Євгенія народилася 14 січня 1924 р. у Зборові, що на Тернопільщині в Україні, в родині Кароля і Анни Олівів. У родині був ще син Ярослав, який помер на 18 році життя. Молодою дівчиною Єв генія почала працювати у Зборові в земельному відділі податкового Уряду. Але доля її була подібною до сотень тисяч інших - нас, які у 1944 р. залишили Україну перед нас тупом Червоної армії. Шлях Євгенії простягнувся через Австрію і Німеччину, де після закінчення війни тисячі укра їнських втікачів жили в нес- татках, в непевності, в очіку ванні невідомого майбутнього, а потім роз’їзджалися у різні сторони світу. 17 липня 1950 р. Євгенія приїхала кораблем „Дженерал Тейлор” до Нью-Йорку. У ті часи в Нью-Йорку було легко влаштуватися на роботу. Тут було багато фабрик, майсте рень, а власники їх радо прий мали нас до праці, бо вже знали солідність і працьови тість українців. Євгенія дістала працю в майстерні де гафту- вали і мережили обруси. У січні 1951 р. познайо милася зі Степаном Чумою і наступного року повінчалася з ним. Обоє молоді, вродливі, чорняві, поставні. Пригадую, коли вперше побачила їх наступного року, їдучи спільним автобусом до Канади на Всеукраїнську зуст річ, то подумала, що так на певно виглядали Маруся і Гриць з драми „Ой не ходи Грицю”. А дальше життя пішло за клясичним зразком молодих людей „третьої хвилі”. Наро дилися діти - Наталя, пізніше Віра. Молода мати всю увагу присвячувала їхньому вихо ванню. Коли підросли, водила їх до щоденної української школи при парохії св. Юра, у вільний час до балетних шкіл В. Переяславець та Роми Прийми, до драматичної студії О. Добровольської, пізніше JI. Крушельницької. А ще дуже важливим для дітей вважала виховання у Пласті - пласту вання, сходини, табори, Орли- кіяди... Євгенія любила малю вати, займалася керамікою. Для вистав балету, драм і пластових костюмівок виго товляла прекрасні костюми своїм доням, радо допомагала у цьому іншим. Г оре зустріло родину коли у 1992 р. помер чоловік і батько. Степан Чума, колишній вояк 1-ої Дивізії „Галичина”, член ОУН, громадський діяч у Нью-Йорку. Євгенія тужила за вірним другом, але зуміла пе ребороти біль. 1994 р. відвіда ла Україну і рідне місто Зборів. Зосередила своє життя на дочках і онуках, часто відвідувала їх, допомагаючи у вихованні онуків. Численна громада зій шлася, щоб попрощатися з Євгенією. Від членок нашого відділу щирі слова про Євге нію сказала голова Відділу Ірена Чабан. Похована Євгенія на цвинтарі св. Духа в Гемптон- бурзі, Н.Й. Буде нам відчутною втрата такої скромної і лагід ної, готової завжди допомогти у праці, Євгенії. Дочкам з ро динами щиро співчуваємо! Нехай американська зем ля буде їй легкою. Олександра Юзенів, пресова референтка 83-го Відділу. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2004 27
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
