Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В ІД ІЙ Ш Л И У В ІЧ Н ІС ТЬ ЄВГЕНІЯ ЧУМА 21 грудня 2003 р. неспо дівано обірвалася нитка життя бл. п. Євгенії Чуми, членки 83- го Відділу СУА в Нью-Йорку. Євгенія народилася 14 січня 1924 р. у Зборові, що на Тернопільщині в Україні, в родині Кароля і Анни Олівів. У родині був ще син Ярослав, який помер на 18 році життя. Молодою дівчиною Єв генія почала працювати у Зборові в земельному відділі податкового Уряду. Але доля її була подібною до сотень тисяч інших - нас, які у 1944 р. залишили Україну перед нас тупом Червоної армії. Шлях Євгенії простягнувся через Австрію і Німеччину, де після закінчення війни тисячі укра їнських втікачів жили в нес- татках, в непевності, в очіку ванні невідомого майбутнього, а потім роз’їзджалися у різні сторони світу. 17 липня 1950 р. Євгенія приїхала кораблем „Дженерал Тейлор” до Нью-Йорку. У ті часи в Нью-Йорку було легко влаштуватися на роботу. Тут було багато фабрик, майсте рень, а власники їх радо прий мали нас до праці, бо вже знали солідність і працьови тість українців. Євгенія дістала працю в майстерні де гафту- вали і мережили обруси. У січні 1951 р. познайо милася зі Степаном Чумою і наступного року повінчалася з ним. Обоє молоді, вродливі, чорняві, поставні. Пригадую, коли вперше побачила їх наступного року, їдучи спільним автобусом до Канади на Всеукраїнську зуст річ, то подумала, що так на певно виглядали Маруся і Гриць з драми „Ой не ходи Грицю”. А дальше життя пішло за клясичним зразком молодих людей „третьої хвилі”. Наро дилися діти - Наталя, пізніше Віра. Молода мати всю увагу присвячувала їхньому вихо ванню. Коли підросли, водила їх до щоденної української школи при парохії св. Юра, у вільний час до балетних шкіл В. Переяславець та Роми Прийми, до драматичної студії О. Добровольської, пізніше JI. Крушельницької. А ще дуже важливим для дітей вважала виховання у Пласті - пласту вання, сходини, табори, Орли- кіяди... Євгенія любила малю вати, займалася керамікою. Для вистав балету, драм і пластових костюмівок виго товляла прекрасні костюми своїм доням, радо допомагала у цьому іншим. Г оре зустріло родину коли у 1992 р. помер чоловік і батько. Степан Чума, колишній вояк 1-ої Дивізії „Галичина”, член ОУН, громадський діяч у Нью-Йорку. Євгенія тужила за вірним другом, але зуміла пе ребороти біль. 1994 р. відвіда ла Україну і рідне місто Зборів. Зосередила своє життя на дочках і онуках, часто відвідувала їх, допомагаючи у вихованні онуків. Численна громада зій шлася, щоб попрощатися з Євгенією. Від членок нашого відділу щирі слова про Євге нію сказала голова Відділу Ірена Чабан. Похована Євгенія на цвинтарі св. Духа в Гемптон- бурзі, Н.Й. Буде нам відчутною втрата такої скромної і лагід ної, готової завжди допомогти у праці, Євгенії. Дочкам з ро динами щиро співчуваємо! Нехай американська зем ля буде їй легкою. Олександра Юзенів, пресова референтка 83-го Відділу. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 2004 27
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
