Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Віра ВОВК С Т А Р І П А Н Я Н К И РОМАН ЯБЛУКО „Будете, наче Бог, відаючі добро і зло”, - і жінка з’їла плід з яблуні. То було те саме дерево, що дарувало безсмертя германським богам, чиї плоди роздавала Ідуна. І одне з тих, що росло в саді Гесперид і що належало богині Гері, княгині з роду титанів, а дружині Зевеса, і яблука якого Геракль мав принести своєму володарю Ерістеєві. Чарівне яблуко. Те, що застрягло в горлянці Білосніжки аж до любовного поцілунку. Те, що малював Пікассо (розкраяне); те, що наповнювало пахощами йонатани, пепіни, ренети, паперівки біля білого родинного дому Раїни в Кутах. Те, що гупало об землю десь там, у її Пеньківці, і що вона заодно тче на дереві життя. Те, що звисало з дерев у Довженковій „Землі”, між які несли відкриту домовину юнака. Прадерево, райське дерево. З нього я зірвала це яблуко, що тримаю в руці для тебе. Хто ти, невідомий друже? Як довго Я тужу за тобою, як дуже хочеться зустріти тебе в житті! Ти, якому я без вагання віддала б руку на ціле життя. Ти - розумний , але не блискучий зовні; рішучий, але не авторитарний; спокійний, але не байдужий; непідкупний, правдомовний, справедливий; ти, що любиш сміятися, але вмієш бути поважним і вдумливим; ти, що маєш тільки одне слово, а не безліч, включно з їхніми протиставленнями; ти мужній, але лагідний; вродливий, але скромний; пристрасний, але опанований. Чому я так і не пізнала тебе в житті? На якомусь розі вулиці я повинна б була тебе зустріти, правда? Моє серце роками горіло до тебе. Дивися: моє волосся вже стало сивим водоспадом, але ніде я тебе не помітила. Часом здавалося, що бачу тебе здалека. Часом гадала, що ти - Орляндо, але коли ближче підходила, зустрічала незнайомця, твій образ затирався, як стара фреска, залишаючи тільки якісь нез’ясовані мазки, що здалека нагадували красу, якої вже не помітно, наче б ти жив колись в інших часах, покритих століттями, і я бачила тебе тільки крізь призму якоїсь легенди, якогось пів-забутого міту. Мій коханий! Наче бог Індра, ти являєшся мені в безсонних ночах місячної повні, і я знову тепер молода дівчина з розпущеним волоссям і квітучим тілом, одягненим шовкопряжею проміння, з білим цвітом за вухом і з піснею на вустах, чекаю тебе, мого вибранця, щоб подарувавати тобі душу і плоть навіки. Віра Вовк. ” Проза ”. Київ, Родовід, 2001 р. 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
