Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
нографії. Тут же вона вперше представила 34 фотографії із приватного альбома вченого (на цей раз в бездоганних репродукціях на крей дяному папері). Дві книжки Т. Беднаржова присвятила професору Високо Педагогічного інституту ім. Драгоманова в Празі Федору Стешку (1877- 1944), ім’я якого довгі роки замовчувалось не лише в Чехії, але й в Україні („Fedir Stesko - pedagog a hudebni teoretik”, Praha, 1999, 160 stran; Федір Стешко - український вчений, педагог, музичний теоретик, Тернопіль-Прага, 2000. 256 стор.). І ці праці побудовані, в основному, на архівних матеріялах. Вони повертають в історію української та чеської науки майже забуте ім’я. Крім архівних документів та бібліографії вче ного, Т. Беднаржова передрукувала найважли віші його праці, між іншим, його найвизначнішу працю про чесько-українські музичні взаємини “Cesti hudebnici v ukrajinske cirkevni hudbe” („Чеські музиканти в українській церковній музиці”, Praha, 1935) в чеському оригіналі та українському перекладі. Лебединою піснею Т. Беднаржової є її книжка Sofija Rusova - vyznamna verejna cinitel- ka, ukrajinska nositelka osvety, pedagozka, literami vedkyne” (Софія Русова - визначний громад ський діяч та освітянин, педагог та літера турознавець”; Praha, 2001, 224 stran). Тут, крім біографії, бібліографії та списка архівних дже рел, авторка подала найвизначніші праці вченої та давніші статті про неї. З її ініціятиви в лютому 2000 р. Союз українок Чеської республіки влаш тував у Празі міжнародну наукову конференцію, присвячену 60-літпо з дня смерти Софії Русової, на якій Т. Беднаржова виголосила головну допо відь, а також зворушливу промову на Ольшан- ському цвинтарі в Празі під час покладення квітів на могилу С. Русової. У вступі до монографії референт у справі національних меншин маґістрата столиці Праги д-р Ярослав Балвін підкреслив, що Т. Бед наржова своєю ґрунтовною працею представила чеській громадськості невідому постать Софії Русової. Авторку ж як засновницю і голову Спілки українських жінок в Чехії він назвав безпосередньою продовжувачкою піонерської праці Софії Русової. Останньою публікацією Т. Беднаржової була її невеличка книжечка „Українські могили в Чехії”, написана у співавторстві з д-ром Фе дором Янчиком (Прага, 200, 52 стор.). Це - путівник по цвинтарях Чехії, який містить 180 імен з короткими біографіями кожного. Це - своєрідний мартиролог представників україн ської еміграції в Чеській республіці. Т. Беднаржова внесла вагомий внесок в увіковічнення пам’яті багатьох представників української еміграції в Чехії. Наукові праці Т. Беднаржової відзначаються глибоким патріо тизмом, і ґрунтовною першоджерельною базою. Авторка не йде по поверхні досліджуваних проблем, не переказує давно написане іншими дослідниками, а заглиблюється в дослідження першоджерел, головним чином, архівних мате ріялів. Якби вона не написала нічого іншого, лише дев’ять вищенаведених книжок з україн ською тематикою, і тоді вона заслуговувала б на те, щоб її ім’я золотими літерами було записане в історію чеської україністики. А її перу нале жать десятки наукових розвідок та доповідей, виголошених на поважних наукових конферен ціях, конгресах, симпозіюмах та опублікованих в наукових збірниках їх матеріялів або в періо дичній пресі. Тетяна Беднаржова і справді була про довжувачем піонерської роботи Софії Русової. Її празька квартира була магнітом, який притягав багатьох українських відвідувачів Праги. Чи мало з них там жило і по кілька тижнів. А все таки мало хто проник до її при ватного внутрішнього життя, про яке вона не любила і не хотіла розповідати. Мабуть тому українська преса не відзначила окремою статтею жодного з її життєвих ювілеїв, навіть останнього - сімдесятип’ятиліття з дня народження. У житті вона зазнала багато трагедій, останню - кілька років тому, коли трагічно померла її єдина донька. Своє горе вона намагалася „втопити” в інтенсивній науковій діяльності на благо укра їнської культури. Та це вдавалось їй ненадовго. Невиліковна недуга брала своє. Останні місяці вона провела в лікарні. Друзі, які відвідували її, кажуть, що склероза настільки вразила її па м’ять, що вона вже нікого не впізнавала і зовсім не реагувала на оточення. Нехай їй буде легкою чеська земля, яка стала її другою батьківщиною. 12. 13. 2003 8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top