Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
нографії. Тут же вона вперше представила 34 фотографії із приватного альбома вченого (на цей раз в бездоганних репродукціях на крей дяному папері). Дві книжки Т. Беднаржова присвятила професору Високо Педагогічного інституту ім. Драгоманова в Празі Федору Стешку (1877- 1944), ім’я якого довгі роки замовчувалось не лише в Чехії, але й в Україні („Fedir Stesko - pedagog a hudebni teoretik”, Praha, 1999, 160 stran; Федір Стешко - український вчений, педагог, музичний теоретик, Тернопіль-Прага, 2000. 256 стор.). І ці праці побудовані, в основному, на архівних матеріялах. Вони повертають в історію української та чеської науки майже забуте ім’я. Крім архівних документів та бібліографії вче ного, Т. Беднаржова передрукувала найважли віші його праці, між іншим, його найвизначнішу працю про чесько-українські музичні взаємини “Cesti hudebnici v ukrajinske cirkevni hudbe” („Чеські музиканти в українській церковній музиці”, Praha, 1935) в чеському оригіналі та українському перекладі. Лебединою піснею Т. Беднаржової є її книжка Sofija Rusova - vyznamna verejna cinitel- ka, ukrajinska nositelka osvety, pedagozka, literami vedkyne” (Софія Русова - визначний громад ський діяч та освітянин, педагог та літера турознавець”; Praha, 2001, 224 stran). Тут, крім біографії, бібліографії та списка архівних дже рел, авторка подала найвизначніші праці вченої та давніші статті про неї. З її ініціятиви в лютому 2000 р. Союз українок Чеської республіки влаш тував у Празі міжнародну наукову конференцію, присвячену 60-літпо з дня смерти Софії Русової, на якій Т. Беднаржова виголосила головну допо відь, а також зворушливу промову на Ольшан- ському цвинтарі в Празі під час покладення квітів на могилу С. Русової. У вступі до монографії референт у справі національних меншин маґістрата столиці Праги д-р Ярослав Балвін підкреслив, що Т. Бед наржова своєю ґрунтовною працею представила чеській громадськості невідому постать Софії Русової. Авторку ж як засновницю і голову Спілки українських жінок в Чехії він назвав безпосередньою продовжувачкою піонерської праці Софії Русової. Останньою публікацією Т. Беднаржової була її невеличка книжечка „Українські могили в Чехії”, написана у співавторстві з д-ром Фе дором Янчиком (Прага, 200, 52 стор.). Це - путівник по цвинтарях Чехії, який містить 180 імен з короткими біографіями кожного. Це - своєрідний мартиролог представників україн ської еміграції в Чеській республіці. Т. Беднаржова внесла вагомий внесок в увіковічнення пам’яті багатьох представників української еміграції в Чехії. Наукові праці Т. Беднаржової відзначаються глибоким патріо тизмом, і ґрунтовною першоджерельною базою. Авторка не йде по поверхні досліджуваних проблем, не переказує давно написане іншими дослідниками, а заглиблюється в дослідження першоджерел, головним чином, архівних мате ріялів. Якби вона не написала нічого іншого, лише дев’ять вищенаведених книжок з україн ською тематикою, і тоді вона заслуговувала б на те, щоб її ім’я золотими літерами було записане в історію чеської україністики. А її перу нале жать десятки наукових розвідок та доповідей, виголошених на поважних наукових конферен ціях, конгресах, симпозіюмах та опублікованих в наукових збірниках їх матеріялів або в періо дичній пресі. Тетяна Беднаржова і справді була про довжувачем піонерської роботи Софії Русової. Її празька квартира була магнітом, який притягав багатьох українських відвідувачів Праги. Чи мало з них там жило і по кілька тижнів. А все таки мало хто проник до її при ватного внутрішнього життя, про яке вона не любила і не хотіла розповідати. Мабуть тому українська преса не відзначила окремою статтею жодного з її життєвих ювілеїв, навіть останнього - сімдесятип’ятиліття з дня народження. У житті вона зазнала багато трагедій, останню - кілька років тому, коли трагічно померла її єдина донька. Своє горе вона намагалася „втопити” в інтенсивній науковій діяльності на благо укра їнської культури. Та це вдавалось їй ненадовго. Невиліковна недуга брала своє. Останні місяці вона провела в лікарні. Друзі, які відвідували її, кажуть, що склероза настільки вразила її па м’ять, що вона вже нікого не впізнавала і зовсім не реагувала на оточення. Нехай їй буде легкою чеська земля, яка стала її другою батьківщиною. 12. 13. 2003 8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2004 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
