Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
налагодженню наукових зв’язків між україн ськими та зарубіжними вченими, інститутами, музеями. З цією метою вона відвідала Австрію, Німеччину, Францію, де вивчала фонди музеїв (Берлін), краєзнавство (Австрія), знайомилася з етнологічною літературою в бібліотеках (Відень). Поза тим займалася перекладами з французької, німецької, англійської, чеської мов. Завдяки їй для українських дослідників стали приступними праці зарубіжних учених світового значення. Одночасно вчена працюва ла над перекладами з української мови, щоби познайомити зарубіжних дослідників з нашою вітчизняною наукою і культурою. Працю й рівень досліджень Катерини Грушевської було зауважено й відзначено у Відні, Парижі, Берліні, Празі, Лондоні, запрошено до спів праці у ряді наукових інституцій цих центрів. А ще невтомна сподвижниця займалася викладацькою роботою: читала наукові допо віді для аспірантів і науковців, готувала й рецензувала програми-квестіонари для польо вих досліджень. У питанні виховання кадрів для збирацької народознавчої діяльности К. Г рушевська вважалася найавторитетнішим знавцем, визнаним навіть поза Україною. І сьогодні її розробки в цій ділянці не втратили свого значення. Різнобічність зацікавлень і великий та лант вченої проявилися також у її редак торській діяльності, насамперед у щорічнику “Первісне громадянство та його пережитки на Україні”. Під керівництвом К. Грушевської навколо журналу згуртувались відомі вчені, а також перспективна молодь. На його сторінках публікувались праці українських і зарубіжних учених, репрезентувались фахові зарубіжні журнали, передовий науковий досвід тощо. Новий журнал і його редакційний склад, діставали найвищі оцінки найповажніших наукових інституцій Европи. Заповідалося, як пишуть бібліографи, на плідну роботу в майбутньому, на дальші твор чі здобутки вченої “виключного таланту та працездатносте”. Але прийшли страшні 30-ті роки - жорстокого переслідування української культури, фізичного знищення української еліти. Український ренесанс виявився корот кочасним і беззахисним перед тиранією біль шовицької влади, нищилися видання, закри валися часописи, ліквідовувалися наукові установи. Під колеса московсько-комунівської нищівної машини все частіше потрапляли українські поети, вчені, національно свідомі представники усіх соціяльних верств. У час, коли шукали “ворогів народу - буржуазних націоналістів”, мав щезнути і увесь рід Гру- шевських. Жорстоких репресій і знущань зазнала вся родина, включно з далекими роди чами. 25 листопада 1934 р. після операції за загадкових причин помер Михайло Грушев- ський. 10 липня 1938 р. була заарештована Ка терина, звинувачувана у контрреволюційній, антирадянській націоналістичній діяльності. У Києві побивалася і шукала правди у всіх інстанціях 70-річна мати. Марія Грушев- ська, слала листи, телеграми, грошові пере кази, сподіваючись, що знайдуть її донечку, а в дійсності - “у нікуди”. У Магадані томилася хвороблива дівчина, відома вчена із світовим іменем, українська патріотка Катерина Гру- шевська. Жорстока дійсність, арештантська, а потім табірна веремія перевернула її світ, перефарбувала і перелицювала його і людей в ньому зовсім у невідомий спосіб. Зрозуміла, що світ науки, радість улюбленої праці для неї відійшли назавжди. І приходили у спогади родинне тепло, домашній затишок, згадувала і переживала вдруге усі злигодні, що випали на їх долю. Із спогадів рідних видно, що Кате рина була дуже люблячою донькою, а ще, дуже домашньою. Фрагменти спогадів тих, що зустрічали її на засніжених просторах Сибіру, доносять вістки про жінку великої ерудиції, енциклопе дичних знань, цікаву оповідачку, але морально пригнічену, зневірену. Не дочекалась своєї Катрусі (Кулюні) Мати, у невіданні про її долю у вересні 1948 року померла. Судилось пережити доньку. Аж у 50-х роках стало відомо, що Кате рина померла 30 березня 1943 р. у Темлазі. Неоплакана, невідспівана. Замели сніги. Та повертається в Україну й про Україну правда, а з нею правда про Катерину Гру- шевську. Ту, що була одержима в науці, що зайняла чільне місце серед жінок-учених, що гідно заявила світові про Україну. 4 “Н А Ш Е Ж И Т Т Я ”, В Е Р Е С Е Н Ь 2003 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
