Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
європейських мов, перекладач, Марія, не по- лишаючи цілком своїх професійних інтересів, присвятила себе сім’ї, ревно берегла атмос феру родинного затишку й комфорту, добро вільно пішла в тінь задля чоловіка, була не тільки його однодумцем, але й надійним помічником у науковій праці, спільно ділила з ним щасливі й трагічні дні. Не менше сил і любові віддала вона донці: жертовність матері особливо проявилась у найскладніші дні трагічної долі Катерини у 1938-1943 роках. Але ще не наступив той час, ще перед Катрусею відкритий увесь світ. Щоправда, через, стан здоров’я (легеневі хвороби), який став на заваді навчанню доньки у школі, її освітою, як, зрештою, було прийнято в колах тодішньої інтелігенції, зайнялася мати. Завдя ки їй Катруся дістала основи початкової осві ти, оволоділа польською, німецькою, англійсь кою, французькою, російською мовами, захо пилася історією та літературою, малярством. За успіхами дочки ревно слідкував бать ко, виношуючи надію прилучити її у майбут ньому до наукової праці. Приклад щоденної титанічної наукової та громадської праці батька дуже скоро визначив мету життя обдарованої Катерини. Уже в юнацькі роки, допомагаючи батькові, Катерина прилучалась до пошукової роботи, а згодом, супроводжу ючи його під час важких заслань та “почес ного вигнання” в Москву (1915-1917, 1931- 1934 pp.), а також під час еміграції родини в Европу (1919-1924 pp.), донька не тільки розділяла долю батьків, але й гартувала свій характер, формувала світогляд. Скоро відчула потребу шукати власний шлях у науці, що з часом перейшло в сенс її життя. У 1917-1919 pp. Катерина студіює на правничому відділен ні Київського народного українського універ ситету, у 1919-1920 pp. навчається у Женев ському університеті, поглиблюючи свої знання державного права та соціології. Завдячуючи батькові вона мала можли вість працювати у наукових інститутах та бібліотеках Праги, Женеви, Відня, згодом були Париж, Берлін, Баден. За кордоном про слухала курси та семінари з історії світової культури, міфології, народознавства, пізнала рівень та напрямки європейської науки, випро бовувала свої сили в організаційній та видав ничій справі, у читанні доповідей. У 24 роки Катерина написала дві ґрунтовні, надзвичайно цінні праці, які отримали дуже високу оцінку вчених і визнання, що в українську народо знавчу науку прийшла талановита, зріла дос лідниця. І все ж головним консультантом і науковим опікуном залишався для неї батько. Він почувався гордим за доньку, бачив, що її старт дуже успішний, позначений, як він казав “самостійністю наукового досліду”. Багатогранна діяльність Катерини Гру- шевської з усією повнотою розгорнулась у роки її праці в установах історико-філоло- гічного відділення Всеукраїнської Академії наук. Вона дбала насамперед про розвиток української науки: поширення найновіших методик дослідження, виховання висококвалі фікованих наукових кадрів. Науковий доробок вченої, написаний фактично за 10 років, скла дають чотири книги, двадцять три ґрунтовні статті, двадцять сім рецензій, два переклади, сім програм-запитальників. Глибина й фунда ментальність праць дозволили зачислити її “зіркою першої величини”. Сучасні фолкльо- ристи вважають, що найвизначніше місце зайняли її дослідження українських народних дум і підготовка видання їх повного корпусу. Праця К. Грушевської у цій ділянці визнана досі неперевершеною в думознавстві та в практиці видання українських дум. Не менш вагомим вважають внесок ученої в етноло гічну науку. Збірник “3 примітивної культури: Розвідки та доповіді” критики назвуть “най- спеціяльнішою етнологічною працею”. Для всіх досліджень ученої характерни ми є науковість і документалізм. В цьому вона була вірною послідовницею свого батька, ке рувалась його настановами не задовольнятись досягнутим результатом, завжди мати свій погляд на речі. Тому в наукових дослідженнях постійно шукала нових джерел, нічого не приймала на віру, вела аналіз на широкому порівняльному матеріялі. Про що б не писала Катерина, вона завжди намагалася заявити світові про українську культуру, поскільки, працюючи за кордоном, дійшла висновку, що Европа ще дуже мало знає Україну. Отож багато часу і зусиль віддає К. Грушевська "Н А Ш Е Ж И Т Т Я ”, В Е Р Е С Е Н Ь 2003 З
Page load link
Go to Top