Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЩО КР А Й -Т О ЗВИЧАИ Довгими журавлиними ключами літо вже одлетіло у вирій. Рожевощока осінь, як справжня господиня, почала наводити лад: позолотила гаї й діброви, запросила в гості ранкову прохолоду з густими туманами. Саме на цю пору припадає „молоде” „бабине літо”. Довкола пливе безліч сріблястих павутинок. їхні тендітні нитки немовби нагадують - милуйтесь останнім справжнім літечком. Мине тиждень-другий, і осінь перебере свої законні повноваження. Зрештою, селяни знають про це самі. Вони поспішають, щоб до 14 вересня повністю обсіятися озиминою. У цей день, тобто на Семена, у давнину запа лювали посвіт - пристрій, яким освітлювали помешкання. Крім того, із Семеном пов’язана ще одна урочистість. Це був перший день нового року. З прийняттям християнства новолітування перенесли з весни на осінь. Особливо урочисто це свято відзначали в Києві. У центрі міста влаш товували ялинку, запалювали свічки, і городяни цілу ніч розважалися піснями, танцями і виставами. Але осінь по-справжньому приходила 14 жовтня, тобто на Покрову. Тому й казали: „Покрова всю землю покриває листям або снігом”, чи: „ Прийшла Покрова - висохла діброва”. Під цю пору хлібороби мусили повністю завер шити всі польові роботи. У селах повсюди лаштувалися до весіллів, а молодь збиралася на вечорниці. Із середини жовтня сільські мешканці організовували різноманітні свята. Серед найцікавіших дійств було свято першого снігу, або зустріч зими. У кожному селі його проводили по-своєму. Окремо збиралися в гурти дорослі і діти. Серед ряджених були осінь і зима. Як правило, зима перемагала. Осінь вважалася порою статків. Недаремно ж мовиться: „Хто навесні не байдикує, той восени не голодує”. Воно й справді так, адже засіки наповнені новим урожаєм, удосталь свіжих овочів і фруктів. Але якою багатою не була б осінь, зима та весна її осиротять. Тому завбачливі господарі керувалися правилом: „Восени будь щедрим, а взимку ощадливим”. Та все ж найточніше таке прислів’я: „Берися до роботи, бо як зима прийде, хоч і схочеш узятися, та не візьмеш!”. Що б там не було, але осінь багата всім. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2003 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top