Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЩО КР А Й -Т О ЗВИЧАИ Довгими журавлиними ключами літо вже одлетіло у вирій. Рожевощока осінь, як справжня господиня, почала наводити лад: позолотила гаї й діброви, запросила в гості ранкову прохолоду з густими туманами. Саме на цю пору припадає „молоде” „бабине літо”. Довкола пливе безліч сріблястих павутинок. їхні тендітні нитки немовби нагадують - милуйтесь останнім справжнім літечком. Мине тиждень-другий, і осінь перебере свої законні повноваження. Зрештою, селяни знають про це самі. Вони поспішають, щоб до 14 вересня повністю обсіятися озиминою. У цей день, тобто на Семена, у давнину запа лювали посвіт - пристрій, яким освітлювали помешкання. Крім того, із Семеном пов’язана ще одна урочистість. Це був перший день нового року. З прийняттям християнства новолітування перенесли з весни на осінь. Особливо урочисто це свято відзначали в Києві. У центрі міста влаш товували ялинку, запалювали свічки, і городяни цілу ніч розважалися піснями, танцями і виставами. Але осінь по-справжньому приходила 14 жовтня, тобто на Покрову. Тому й казали: „Покрова всю землю покриває листям або снігом”, чи: „ Прийшла Покрова - висохла діброва”. Під цю пору хлібороби мусили повністю завер шити всі польові роботи. У селах повсюди лаштувалися до весіллів, а молодь збиралася на вечорниці. Із середини жовтня сільські мешканці організовували різноманітні свята. Серед найцікавіших дійств було свято першого снігу, або зустріч зими. У кожному селі його проводили по-своєму. Окремо збиралися в гурти дорослі і діти. Серед ряджених були осінь і зима. Як правило, зима перемагала. Осінь вважалася порою статків. Недаремно ж мовиться: „Хто навесні не байдикує, той восени не голодує”. Воно й справді так, адже засіки наповнені новим урожаєм, удосталь свіжих овочів і фруктів. Але якою багатою не була б осінь, зима та весна її осиротять. Тому завбачливі господарі керувалися правилом: „Восени будь щедрим, а взимку ощадливим”. Та все ж найточніше таке прислів’я: „Берися до роботи, бо як зима прийде, хоч і схочеш узятися, та не візьмеш!”. Що б там не було, але осінь багата всім. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2003 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top