Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Незадовго перед тим наш Відділ СУА влаштував виставку скульпторові Петру Капшу- ченкові. Ірена купила собі дуже гарну скульп туру дівчини. „Це мені на початок нового жит тя”, - сказала. І справді - своє нове помешкання урядила дуже гарно, затишно і привітно. Часто ми її відвідували. Вона також при- їзджала автобусом на наші сходини або імпрези, хоч це була далека дорога. Ми відвозили її автом додому. На той час і в будинку „Вознесіння” вже мешкали три наші членки. Час ішов... Наша Іренця почала хворіти... Остання зустріч була в Катедрі Непо рочного Зачаття. Ірена дуже втішилася, але - це вже була немічна літня жінка, залишилися лише чарівні сині очі, повні доброти і лагідна спокійна усмішка. Ми відпровадили її додому, сердечно попрощалися, вона зворушилася, а ми... посум ніли. Невдовзі - лікарня, наші членки зі Сус пільної опіки відвідували її - не пізнавала... Заснула спокійно навіки. Залишила по собі ясну дорогу та приємні спогади. Була доброю, щедрою, справедливою членкою 43-го Відділу СУА упродовж 45 років. Опікуном під час її самотнього життя був братанок Адріян Гаврилів - директор Банку „Певність” у Філядельфії. Ми йому вдячні. Вічная їй пам’ять. Тетяна Рабій, кузинка. Людмила Чайківська, імпрезова референтка 43-го Відділу СУА. НАТАЛІЯ МІТРІНҐА 16 травня ц. р. з волі Всевишнього відій шла від нас довголітня членка 1-го Відділу СУА Наталія Мітрінга, з дому Шелепка. Народилася Наталія у Тернополі в родині начальника вок залу Льва Шелепки і Марії, з дому Кордуби. Батьки дали доні релігійне та національне виховання, вуйки були священиками, один із них - Іван Волянський, перший священик східного обряду в Америці - в Шемокині, у Пенсільванії, заклав парафію. Після початкової школи Наталя закінчила учительський семінар, а також вчилася гри на скрипці в Українському музичному інституті ім. Лисенка. Була українкою, а тому не могла працювати вчителькою. Маючи 18 років, стала членкою Союзу Українок в Тернополі. Літом вела садочки в сусідніх селах, а зимою виїздила з рефератами. 1939 р. одружилася з Михайлом Мітрін- ґою, з яким прожила 58 років. Під час воєнної хуртовини подружжя покинуло рідну землю з однорічним синочком Олегом і опинилося в переселенчих таборах Німеччини. 1950 р. при були до Америки і поселилися в Нью-Йорку. Головою 1-го Відділу СУА в Нью-Йорку була Катерина Пелешок, яка знала родину Наталії ще в Україні. 1952 р. Наталя вступила до 1-го Відділу, мала посаду скарбника, була чле ном Управи Округи, тримала прапор Округи під час його посвячення. У Відділі обіймала різні посади в Управі: була протоколярною секретаркою, пресовою і культурно-освітньою референткою. Г отувала цікаві доповіді, маючи хист до писання віршів, виступала з ними на важливих святкуваннях у Відділі. Була жертовною та взірцевою членкою, взявши на себе обов’язки, виконувала їх ретель но, за що Управа Відділу надала їй Почесне членство Відділу, а на XXVI Конвенції СУА Наталя була нагороджена „золотою відзнакою” за 50-літню приналежність до 1-го Відділу СУА, яку, на жаль, не змогла отримати сама. Утішалася своєю родиною. Синові Олегові дала університетську освіту, була улюбленою бабусею трьох онуків - Данила, Святославова і Марії, а також прабабусею онучок Ребеки і Лілеї. Наталя Мітрінґа зуміла впродовж 60-ти літ, враховуючи членство СУ в Україні, дружньо співпрацювати в СУА. Прощаючи дорогу Почесну членку СУА Наталію Мітрінґу в неповоротну дорогу проси мо, щоб ласкавий Бог прийняв її шляхетну душу, а в нашій пам’яті вона залишиться назавжди світлою згадкою. Висловлюємо співчуття синові Олегові з дружиною Роксоляною, онукам і всій родині. Вічна їй пам’ять. Оля Дейнеко, голова 1-го Відділу СУА в Нью-Йорку. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2003 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
