Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Незадовго перед тим наш Відділ СУА влаштував виставку скульпторові Петру Капшу- ченкові. Ірена купила собі дуже гарну скульп туру дівчини. „Це мені на початок нового жит тя”, - сказала. І справді - своє нове помешкання урядила дуже гарно, затишно і привітно. Часто ми її відвідували. Вона також при- їзджала автобусом на наші сходини або імпрези, хоч це була далека дорога. Ми відвозили її автом додому. На той час і в будинку „Вознесіння” вже мешкали три наші членки. Час ішов... Наша Іренця почала хворіти... Остання зустріч була в Катедрі Непо рочного Зачаття. Ірена дуже втішилася, але - це вже була немічна літня жінка, залишилися лише чарівні сині очі, повні доброти і лагідна спокійна усмішка. Ми відпровадили її додому, сердечно попрощалися, вона зворушилася, а ми... посум ніли. Невдовзі - лікарня, наші членки зі Сус пільної опіки відвідували її - не пізнавала... Заснула спокійно навіки. Залишила по собі ясну дорогу та приємні спогади. Була доброю, щедрою, справедливою членкою 43-го Відділу СУА упродовж 45 років. Опікуном під час її самотнього життя був братанок Адріян Гаврилів - директор Банку „Певність” у Філядельфії. Ми йому вдячні. Вічная їй пам’ять. Тетяна Рабій, кузинка. Людмила Чайківська, імпрезова референтка 43-го Відділу СУА. НАТАЛІЯ МІТРІНҐА 16 травня ц. р. з волі Всевишнього відій шла від нас довголітня членка 1-го Відділу СУА Наталія Мітрінга, з дому Шелепка. Народилася Наталія у Тернополі в родині начальника вок залу Льва Шелепки і Марії, з дому Кордуби. Батьки дали доні релігійне та національне виховання, вуйки були священиками, один із них - Іван Волянський, перший священик східного обряду в Америці - в Шемокині, у Пенсільванії, заклав парафію. Після початкової школи Наталя закінчила учительський семінар, а також вчилася гри на скрипці в Українському музичному інституті ім. Лисенка. Була українкою, а тому не могла працювати вчителькою. Маючи 18 років, стала членкою Союзу Українок в Тернополі. Літом вела садочки в сусідніх селах, а зимою виїздила з рефератами. 1939 р. одружилася з Михайлом Мітрін- ґою, з яким прожила 58 років. Під час воєнної хуртовини подружжя покинуло рідну землю з однорічним синочком Олегом і опинилося в переселенчих таборах Німеччини. 1950 р. при були до Америки і поселилися в Нью-Йорку. Головою 1-го Відділу СУА в Нью-Йорку була Катерина Пелешок, яка знала родину Наталії ще в Україні. 1952 р. Наталя вступила до 1-го Відділу, мала посаду скарбника, була чле ном Управи Округи, тримала прапор Округи під час його посвячення. У Відділі обіймала різні посади в Управі: була протоколярною секретаркою, пресовою і культурно-освітньою референткою. Г отувала цікаві доповіді, маючи хист до писання віршів, виступала з ними на важливих святкуваннях у Відділі. Була жертовною та взірцевою членкою, взявши на себе обов’язки, виконувала їх ретель но, за що Управа Відділу надала їй Почесне членство Відділу, а на XXVI Конвенції СУА Наталя була нагороджена „золотою відзнакою” за 50-літню приналежність до 1-го Відділу СУА, яку, на жаль, не змогла отримати сама. Утішалася своєю родиною. Синові Олегові дала університетську освіту, була улюбленою бабусею трьох онуків - Данила, Святославова і Марії, а також прабабусею онучок Ребеки і Лілеї. Наталя Мітрінґа зуміла впродовж 60-ти літ, враховуючи членство СУ в Україні, дружньо співпрацювати в СУА. Прощаючи дорогу Почесну членку СУА Наталію Мітрінґу в неповоротну дорогу проси мо, щоб ласкавий Бог прийняв її шляхетну душу, а в нашій пам’яті вона залишиться назавжди світлою згадкою. Висловлюємо співчуття синові Олегові з дружиною Роксоляною, онукам і всій родині. Вічна їй пам’ять. Оля Дейнеко, голова 1-го Відділу СУА в Нью-Йорку. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2003 29
Page load link
Go to Top