Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
місяць того ж року відбулася дивовижно успішна поїздка по кількох містах США, де на запрошення української громади Світлана Ватаманюк разом зі своїми колегами - кон- цертмайстром Світланою Глух і співачкою Надією Петренко-Матвійчук - репрезентувала українській громадськости нову Лесю Укра їнку - не борця, а просто жінку, з її багатим емоційним світом, із глибокими внутрішніми переживаннями. У 1 числі журналу ”Кіно-Театр” за 1998 р. читаємо: “...Світлані Ватаманюк вдалося по-новому прочитати Лесину лірику. її Леся - надзвичайно приваблива жінка, водночас дуже цілісна, послідовна й певна.” Далі О. Нестерак пише: “Загублений світ” Лесиного життя від найдений у нових сучасних формах. Леся Світлани Ватаманюк прийшла до нас жінкою чутливою, розумною, принадною, здібною, закоханою, жінкою, на яку чекають завжди і скрізь”. В інтерв’ю газеті “Свобода” актриса сказала: “А Леся Українка належить світові!” Світлана прагнула донести світові нашу Лесю Українку, показати ті грані її таланту, які належать не тільки Україні, а всьому людству. І це їй, безперечно, вдалося. Потім була довга робота над виставою про Олену Телігу. Робоча назва “Поворот”, остаточна - “Душа в червоній амазонці”. Вистава побудована за листами та віршами Олени Теліги. “...Нелегкий і ризикований для сцени епістолярний жанр досить точно злився з лі ричним подихом. Прикметно, що у версії мо лодих акторів частка ліризму переважає геро їчний елемент, тим не менше несподівано і сильно закцентований у фіналі вистави”, - пише О. Левченко про цю виставу у журналі “Кіно-Театр” за 2001 р. Актриса розкрила внутрішній світ Олени Теліги - не тільки жінки-борця, жінки-героїні, а й закоханої жін ки, яка щиро захоплювалася величною і нез ламною постаттю Дмитра Донцова. Відчувши внутрішнім єством день своєї смерті, достойно зустрілася з нею віч-на-віч. Трагізм долі моло дої жінки, яку розстріляли у розквіті сил за українську ідею, поєднується з муками її душі. Актори Світлана Ватаманюк та Ярослав Гранко, який зіграв і Дмитра Донцова, і Ми хайла Телігу, не ставили собі за мету зіграти біографію цих людей. Вони прагнули - і це їм добре вдалося - звернутися до глибин люд ських душ, показати, що саме там є те, що становить собою найцінніший дар від Бога - вміння любити, здатність на самопожертву в ім’я любови - до людини, до Вітчизни. Важливою в акторській кар’єрі актриси є вистава “Любий баламуте” (режисер В. Козь- менко-Делінде), де головні ролі зіграли Світ лана Ватаманюк та Богдан Ступка. П ’єса побудована на автентичному листуванні Бер- нарда Шова та британської актриси Стелли Патрик Кемпбел. Під час наступного турне і показу вистави у США вже в 1995 р. Марта Тарнавська в “Свободі” писала: “Сорокалітнє листування - складна любовна гра і непросте сплетіння почуттів, емоцій, переживань. Жінка для Бернарда Шова - інтелектуальна особис тість, агресивна у коханні. У його творах любов часто є суто платонічною, це - інте лектуальна емоція, а не збудження тіла. Б. Шов схиляється перед красою і розумом жінки, але водночас боїться фізичного збли ження з нею. Він боїться жінок, аби від любови не втратити свободи. Богдан Ступка вдало передав цю роздвоєність. Світлана Ва таманюк створила образ надзвичайно приваб ливої, спокусливої жінки, яка ніколи не зали шала Б. Шова спокійним, завжди змушувала його бути у стані збудження й напруження. І сама вистава - складна, багатозначна, дина мічна - вимагає постійної творчої імпровізації та “курбасівсько'ї” акробатики. Кожна роль для Світлани Ватаманюк - частина її життя. Кож ний створений нею образ залишає щось по собі, збагачує її натуру, але вона залишається самою собою - Світланою Ватаманюк, скільки б ролей не зіграла. Вона в абсолютній гармонії з Мельпоменою та Талією - музами трагедії й комедії, покровительками театру й акторів. То ж побажаймо їй і далі цікавого й успішного акторського шляху. 4 “НАШ Е Ж ИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2003 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
