Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
тридцятьма доларами, і постійно відчувається піклування з боку держави. Годі вже говорити і про різні благодійницькі фонди, що вважають за честь надавати фінансову підтримку по одиноким дітям і спецшколам. Наші ж під приємці дають гроші туди, де слава і подяка. З великим здивуванням громадяни незалежної України дізнаються, що генеральним спон сором російського фестивалю “Песня года” виступав директор великого донбаського під приємства. І меценатом року також визнають народного депутата, що опікується професіо- налами-спортсменами. Безумовно, спорт для здорових - річ важлива. Але як бути з тими нашими дітьми, які теж хочуть гідно жити в нашому не завжди справедливому суспіль стві?! На жаль, в Україні, враженій Чорно билем та іншими техногенними катастрофами, практично здорових дітей все менше. А вони ж повинні будуть розбудовувати нашу дер жаву у третьому тисячолітті. І це їм випаде забезпечувати старість нам, сьогоднішнім пра цездатним людям. Тим-то так важливо під тримати тепер регабілітаційні центри для ді тей, хворих на ДЦП, спецшколи для глухих та слабкочуючих, сліпих та слабкозорих, щоб вони змогли знайти собі посильну роботу. Віра та Олександр Ремажевські можуть пишатися своєю старшою донькою: вона здо буває фах психолога, пише вірші кількома мовами і сприймає навколишній світ через слово, знаючи про нього, може, й більше, ніж деякі зрячі. Дівчину звати Вірою, а її молодшу сестричку - Любов’ю. І в цьому теж є певний символ. Неля РОМАНОВСЬКА Я СТОЮ НА ВЛАСНОМУ АФОНІ Скільки вже минуло марафонів Моїх юних років і подій, Я стою на власному Афоні Моїх світлих молитов і мрій. Я дивлюсь крізь сутінки у мрію: Мамо, нас роз’єднують світи ... Тільки Бог не раз мене зігріє, Коли люди схочуть розп’ясти. ... Застудилась від вітрів могила, Напоїла я її слізьми. Я би кожне слово твоє пила, Тільки ще хоч раз його здійми. Із дитинства спогад пригортаю До серденька в тисячах проблем. Так наївно плачу і ридаю, Щоб вернути втрачений Едем. Неля Романовська вчиться в Прикар патському університеті ім. Василя Стефаника на четвертому курсі філологічного факультету. За півроку стане магістром філології, можливо, продовжить навчання в аспірантурі. Одруже на, має маленького синочка, чоловік керує ре- “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2003 7
Page load link
Go to Top