Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
загроза самому деградувати. А ще потрібно мати терпіння: якщо ви нервуєтеся, коли дитина неправильно виконала ваше завдання, то поставте себе на місце лікаря, до якого прийшов хворий на грип чи ангіну. Лікар шукає засоби лікування, а не гнівається на хворого. Отож і ви шукайте причини, чому дитина не зрозуміла, що ви вимагаєте від неї. В Україні склалася така ситуація, що виховниками в школах-інтернатах для слаб- козорих чи слабкочуючих, в допоміжних школах для дітей з вадами інтелектуального розвитку працюють педагоги, які закінчили фізичний, філологічний чи якийсь інший фа культет університету. Ба більше, такі фахівці можуть працювати після короткочасних курсів і логопедами, і психологами. А насправді вони не мають і дещиці тих знань, якими б їх озброїла спеціяльна педагогіка. Тому у Львів їхали звідусіль, щоб за три роки здобути ще один фах - олігофренопедагога, логопеда, тифлопедагога чи психолога. На превеликий жаль, окрім Віри Ремажевської, це не було нікому потрібно ... Побувавши на міжнародних конфе ренціях та ознайомившись із досвідом європейських країн, В. Ремажевська дійшла висновку, що подвижництво українських пе дагогів повинно підтримуватися на держав ному рівні дещо інакше. Державна система спеціяльної педагогіки формує батьків-спо- живачів, які віддають своїх дітей у школи- інтернати не стільки для навчання і отримання медичної допомоги, скільки для зняття із себе елементарних побутових турбот. А одягати і годувати дітей повинні батьки. Справа дер жави - забезпечувати хворих лікуванням, педагогічною та психологічною підтримкою. До речі, в ООН визнали, що брати і сестри інвалідів також потребують державної допо моги, бо вони живуть далеко не в комфортних умовах, якщо поруч хвора особа. Щоправда, нам до цього далеко. Дітей з вадами психофізичного розвит ку називають дітьми з особливими потребами. Вони й справді потребують особливого став лення. І не зі шкільного віку, а від самого народження. Служба ранньої корекції покли кана допомогти батькам пережити перше потрясіння та усвідомити, що треба жити далі і працювати, щоб дати дитині шанс. Тодішній начальник міського управління освіти міста Львова Павло Хобзей підтримав ідею Віри Ремажевської зорганізувати таку службу. А ще вона прагне змінити самий зміст спеціяльної освіти, щоб сліпі і слабкозорі діти після 12 років навчання не відчували себе інвалідами, а наполегливо вигорювали місце під сонцем. Зараз тільки одиниці здобувають вищу освіту, а про працевлаштування нема й мови. Це все тому, що ніхто не подумав, як же інтегрувати дітей-інвалідів в освіту, виробництво, навіть у звичайне життя. Після спецшкіл такі діти можуть не знати, що не нагрівають воду в пластмасовому цеберкові, а чай несолодкий тому, що в нього не покладено цукру і не розмішано. Зате в свідоцтві стоїть оцінка з астрономії. Як і хто викладав астрономію сліпим - питання риторичне. Віра Ремажевська домагається відкрит тя посади “педагога-мандрівника”, на якій би перебував кваліфікований спеціяльний педагог і консультував тих, хто працює з дітьми з особливими потребами, допомагав би і їм, і батькам у розв’язанні різних проблем. Спеціяльна педагогіка радянських часів - це достатньо велика кількість підручників російською мовою. І хоча більшість засадни- чих понять не застаріла, все ж треба було би подбати про новіші видання, дещо перекласти з англійської чи французької. Віра читала лекції із двадцяти спеціяльних предметів, назбиравши матеріяли по крихтах із багатьох зарубіжних видань. А на що б тоді зпиралися у своїх щоденних заняттях її студенти? На підручник з тифлопедагогіки, написаний чо тири десятиліття тому? Годилося б засісти за конспекти і перекладені статті, узагальнити досвід регабілітаційного центру і створити свій підручник. Такий, щоб був помічним і но вачку, і досвідченому педагогові. Але все це здійсниться тоді, коли будуть гроші. Численних гостей з-за кордону вражають досягнення львівських педагогів, які навіть за умов нашої економічної скрути домагаються тих самих результатів, що і їхні колеги в Німеччині або Чехії, де і робота така вважається престижною, і оплачується не 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2003 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top