Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
З ВІРОЮ, ЛЮБОВ’Ю І НАДІЄЮ... Після розмови з Вірою Ремажевською виникла спокуса написати про неї як про людину, а весь науковий і творчий процес лишити на другому плані. Бо нікого не здивує жінка з науковими званням та високими посадами. Хіба мало наших енергійних жінок народили дітей, написали книгу і зробили кар’єру?! Але тут біографія виняткова. Треба почати з імени, яке героїня оповіді отримала від батьків. І вдача, і натура формувалися під знаком Віри. Вона одружилася юною студенткою і в дев’ятнадцять років народила свою першу донечку. Лікарі, що приймали немовля, умов ляли породіллю залишити його... Дитина мала розщеплення верхньої губи. Вона не пого дилася і в душі гнівалася на таких гуманістів: хіба ж дитя винне? Напевне, ті лікарі знали і про те, що дівчинка виросте незрячою, але не сказали. Тільки через три місяці Віра звернула увагу, що дитина не реагує на іграшки, не стежить за ними очима. Досвідчений офталь молог підтвердив її побоювання. І що було робити? Кого кликати на допомогу? Вона допомогла собі сама. Поки дівчинка не досягла віку, коли можна було відвідувати спеціяльну школу, їй інтенсивно розвивали інтелект, ні на мить не даючи зрозуміти, що вона не така, як інші діти. А мама, молодий спеціяліст-книгознавець, працювала вдома: плела дитячі шапочки, щоб заробити на хліб. Від природи допитлива і цілеспрямо вана, Віра хотіла знати якнайбільше про засади виховання дітей, яких в науці на зивають “ушкодженими особистостями”, щоб допомогти доньці гідно прожити життя. Тому вона таки домоглася скерування до Київського педінституту (нині - Національний педаго гічний університет імени Драгоманова), закін чила його з відзнакою і захистила дисертацію з Оксана ДУМАНСЬКА тифлопедагогіки. Тепер вона знала, що треба робити, -щоб діти з вадами зору не лише здобули освіту, а й були соціялізовані й інтегровані в життя як таке. І з енергією, гідною подиву, Віра за підтримки і однодумців, і владних структур (особлива подяка Михайлові Косми- ні, керуючому справами Франківського вико навчого комітету міської ради) зорганізувала у Львові Центр регабілітації для слабкозорих дітей “Левеня", пристосувавши для цього два дитсадки. Цей заклад перебуває під опікою Крістофельблінденмісії - доброчинної органі зації з Баварії, яка акумулює внески щиро сердих німців для підтримки всіх тих, у кого проблеми із зором. А ще вона відкрила філіял факультету розвитку людини у Кам’янець- Подільському педагогічному університеті на базі Львівського обласного науково-мето дичного інституту освіти. Чотири роки філіял готував педагогів, що вже працюють у спе- ціяльних школах, маючи спеціяльну вищу освіту. Друга освіта, яку вони здобувають, покликана зробити їх повноцінними учи телями чи виховниками хворих (ну ніяк не обминути цього слова!) дітей. Педагоги, що працюють з такими дітьми, повинні мати не лише спеціяльні знання, а й бути дослідниками, - переконувала своїх студентів В. Ремажевська - Інакше є “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2003 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
