Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
волі в столиці імперії і які саме там підносили голос на захист свого народу. Йдеться про його посаду голови Комісії для складання Біографічного словника діячів України при Українській академії наук. Михайло Могилян- ський доклав немало зусиль, аби пригадати імена таких проводирів українського духу, як Пантелеймон Куліш, що було не так просто, адже для офіційної ідеології більшовицької імперії такі люди, як Куліш, були символом "українського буржуазного націоналізму". Михайло Могилянський, як і чимало інших українців того періоду, якийсь час був під впливом соціял-демократичних ідей. Оста точно ці ілюзії були розстріляні рушницями, які розстріляли дітей письменника, а втім, мабуть, розвіяні і набагато раніше. На сумно звісні Соловецькі острови чи в Сибір Мо гилянський не потрапив, схоже, лише тому, що хворому письменникові йшов уже сьомий десяток років на ті часи репресій. Але загибель у катівнях дітей йому довелося пережити. Але повернімося до атмосфери, у якій зростала Ладя, донька українського шляхтича зі старовинної сім'ї. Хай навіть її батько в 1899 році, в розпал своїх соціялістичних ілюзій, у документах про народження доньки скромно й промовчав про своє дворянство, а назвався просто сином дійсного статського радника. І Ладя, і її брат Дмитро, що увійшов в укра їнську літературу під псевдонімом Дмитро Тась, і сестра Олена навчалися в Чернігівській гімназії, яка давала досить грунтовну освіту. Писати вірші Ладя та її брат Дмитро почали ще в гімназії. Звичайно, то були перші несміливі проби пера юної поетеси. Але перо це відточувалося, викристалізовувався той особливий поетичний стиль Ладі Могилян- ської, який поєднував ліричність і мужність, зіркий погляд на життя. У 1919 р. в Черні гівському журналі "Просвещение" була надру кована велика добірка віршів молодої поетеси, в якій були, зокрема, й такі рядки: На білому снігу червоні крапельки кро ві... Від променів сонця... занадто яскравого... сльози в очах. Варто зазначити й те, що Ладя брала активну участь у громадському житті міста. А життя це в Чернігові завжди вирувало. Ось ще одна цікава архівна довідка про Чернігів 1917 - 1924 pp. У той час у місті діяли такі моло діжні громадські організації: "Спілка проле тарської молоді",соціалістична спілка робітни чої молоді "Третій Інтернаціонал", сіоністська фізкультурна єврейська організації "Маккабі", сіоністська єврейська організації молоді "Ком фербанд", “Євкомол", "Буржуазна фізкультур на організація молоді "Сокіл". Нехай не дивує таке розмаїття, адже йдеться про надзвичайно бурхливі роки революції і громадянської війни, коли влада у місті мінялася по кілька разів на рік. Не випадковим є і таке значне представництво єврейських молодіжних орга нізацій, бо в Чернігові, як і в інших порівняно невеликих містах, був значний прошарок єврейського населення. Українська інтеліген ція, обстоюючи національні ідеї цілком толе рантно спілкувалася з представниками інших національностей. В колі спілкування Ладі Могилянської були і єврейський прозаїк Ліда Ліман, і молоді російські поети Микола Бар- дін, Ігор Юрков. Назагал це коло чернігівської інтелігенції після смерті Михайла Коцюбин ського гуртувалося довкола Михайла Моги- лянського, який обіймав посаду голови губер нського Літературного комітету, а також дов кола відомого художника Михайла Жука. У домі останнього проходили літературні "се реди", які змінили знамениті літературні "понеділки" в домі Коцюбинського. В це ж коло входив і поет Марко Вороний, котрий особливо зблизився з родиною Могилянських. Батько залучив Ладю й до просвітян ської роботи. Ладя прийшла працювати в губернський відділ народної освіти. Ось повідомлення місцевої преси про те, що Л. М. Могилянська призначається уповноваженою губвідцілу освіти і їй "дано доручення етнографічного характеру, а саме, збирання даних про українські говірки в Новгород- Сіверському і сусідніх повітах і про перехідні від українських та білоруських говірок до великоруських, а також дані про вплив української культури в тих місцевостях, де українських говірок нині не зустрічається". У середині 20-х років, вірші Ладі Мо гилянської, які, до речі, мали велику попу 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2003 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top