Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
В ІТ А Є М О С Л А В Н О ГО Ю В ІЛ Я Р А ! Трохи передісторії. Серед гарних тради цій, що їх протягом півтора сторіччя плекає Львівська консерваторія (сьогодні Львівська музична академія ім. М. Лисенка) є одна, за яку ми сміливо можемо претендувати на книгу рекордів Гіннеса. Мабуть, жоден інший музич ний навчальний заклад не може похвалитись тим, що в ньому за останні п’ятдесят років два видатні композитори відсвяткували свої сторічні ювілеї. А от львів'яни можуть. Багато хто пам'ятає: в 1979 р. урочисто відзначили 100-річчя легендарного у колах львівської культурної еліти композитора, диригента, пе дагога - і навіть поета! - Станіслава Людке- вича. Справді, історичним став концерт, в якому його найвизначнішим твором, симфо- нією-кантатою “Кавказ” на вірші Т. Шевченка диригував Микола Колесса. І от пройшло майже чверть сторіччя, і в 2003 р. з не меншим нетерпінням не лише українські мистці, а, дбаймо на те, шанувальники прекрасного з багатьох країн світу очікують сторічного ювілею Миколи Колесси. Головний герой. Микола Колесса - пос тать в багатьох аспектах символічна для укра їнського мистецтва, він в глибинному сенсі слова є сином свого часу, своєї нації і свого краю - Галичини. По-перше, саме його походження від дзеркалює той шлях, який здебільшого про ходила західноукраїнська інтелігенція у сво єму розвитку протягом XIX - XX ст. Нащадок священика, внук о. Михайла Колесси з Ходо- вич, син славетного Філарета Колесси, клясика світової фолкльористики, племінник Олек сандра Колесси, знаменитого громадсько- політичного діяча, посла до віденського пар- ляменту та одного з фундаторів Українського вільного університету, кузен Любки Колесси, піяністки світової слави, а ще - нащадок славних родів Лаврівських, Менцінських, які теж дали світові не одну помітну особистість... Всі вони, зокрема й сам Микола Колесса, тяж кою працею та суворим самообмеженням здо бували освіту в найкращих університетах і консерваторіях Европи. Проте використову вали її не для власної слави чи збагачення, а для примноження національної скарбниці, для того, щоб заявляти світові про українську на цію і її духовний потенціял. По-друге, як і більшості активних полі тичних, культурних, наукових діячів його по коління, Колессі протягом всього життя була притаманна розмаїтість духовних інтересів. Він ще в дуже молодому віці, в двадцятих роках, утвердився як оригінальний, цікавий композитор, автор двох симфоній, прекрасних фортепіянних творів - „Коломийок”, „Сонати ни”, циклу “Дрібнички”, численних хорових композицій та обробок, серед яких чільне місце посідає цикл “Лемківське весілля”. Його композиторського доробку було б достатньо, щоби забезпечити Колессі місце в історії української культури. Але й інші ділянки його діяльносте не менш істотні: він став заснов ником професійної диригентської школи в західноукраїнській культурі, виховав декілька Генерацій високих професіоналів у цій галузі, серед яких Стефан Турчак, Іван Гамкало, Юрій Луців, Ярема Скибінський та багато НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2003 5 М икола Колесса.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
