Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
В ІТ А Є М О С Л А В Н О ГО Ю В ІЛ Я Р А ! Трохи передісторії. Серед гарних тради цій, що їх протягом півтора сторіччя плекає Львівська консерваторія (сьогодні Львівська музична академія ім. М. Лисенка) є одна, за яку ми сміливо можемо претендувати на книгу рекордів Гіннеса. Мабуть, жоден інший музич ний навчальний заклад не може похвалитись тим, що в ньому за останні п’ятдесят років два видатні композитори відсвяткували свої сторічні ювілеї. А от львів'яни можуть. Багато хто пам'ятає: в 1979 р. урочисто відзначили 100-річчя легендарного у колах львівської культурної еліти композитора, диригента, пе дагога - і навіть поета! - Станіслава Людке- вича. Справді, історичним став концерт, в якому його найвизначнішим твором, симфо- нією-кантатою “Кавказ” на вірші Т. Шевченка диригував Микола Колесса. І от пройшло майже чверть сторіччя, і в 2003 р. з не меншим нетерпінням не лише українські мистці, а, дбаймо на те, шанувальники прекрасного з багатьох країн світу очікують сторічного ювілею Миколи Колесси. Головний герой. Микола Колесса - пос тать в багатьох аспектах символічна для укра їнського мистецтва, він в глибинному сенсі слова є сином свого часу, своєї нації і свого краю - Галичини. По-перше, саме його походження від дзеркалює той шлях, який здебільшого про ходила західноукраїнська інтелігенція у сво єму розвитку протягом XIX - XX ст. Нащадок священика, внук о. Михайла Колесси з Ходо- вич, син славетного Філарета Колесси, клясика світової фолкльористики, племінник Олек сандра Колесси, знаменитого громадсько- політичного діяча, посла до віденського пар- ляменту та одного з фундаторів Українського вільного університету, кузен Любки Колесси, піяністки світової слави, а ще - нащадок славних родів Лаврівських, Менцінських, які теж дали світові не одну помітну особистість... Всі вони, зокрема й сам Микола Колесса, тяж кою працею та суворим самообмеженням здо бували освіту в найкращих університетах і консерваторіях Европи. Проте використову вали її не для власної слави чи збагачення, а для примноження національної скарбниці, для того, щоб заявляти світові про українську на цію і її духовний потенціял. По-друге, як і більшості активних полі тичних, культурних, наукових діячів його по коління, Колессі протягом всього життя була притаманна розмаїтість духовних інтересів. Він ще в дуже молодому віці, в двадцятих роках, утвердився як оригінальний, цікавий композитор, автор двох симфоній, прекрасних фортепіянних творів - „Коломийок”, „Сонати ни”, циклу “Дрібнички”, численних хорових композицій та обробок, серед яких чільне місце посідає цикл “Лемківське весілля”. Його композиторського доробку було б достатньо, щоби забезпечити Колессі місце в історії української культури. Але й інші ділянки його діяльносте не менш істотні: він став заснов ником професійної диригентської школи в західноукраїнській культурі, виховав декілька Генерацій високих професіоналів у цій галузі, серед яких Стефан Турчак, Іван Гамкало, Юрій Луців, Ярема Скибінський та багато НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2003 5 М икола Колесса.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
