Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
1996 р. Анастасія разом зі своєю родиною повернулася до Клівленду і до 33-го Відділу ім. Лесі Українки, проте слабке здоров’я не дозволило їй вже працювати так активно, як колись. Анастасія була жертовною, побожною, лагід ної вдачі людиною, надзвичайно люблячою ма тір’ю, бабунею і прабабунею. Залишила в глибокому смутку сина Зеновія з дружиною Мирославою, дочку Дарію з чоловіком д-ром Олександром Якубовичем, шість онуків, двох правнуків, друзів, посестер. Від 33-го Відділу прощалися з Анастасією голова Відділу Ольга Дем’янчук у супроводі По чесної членки СУА Ірини Кашубинської, яка пок лала в домовину грудочку землі з могили патронки Відділу Лесі Українки. Нехай чужа, але привітна американська зем ля буде їй легкою! Вічная їй пам’ять! Ольга Дем’янчук, голова 33-го Відділу СУА ім. Лесі Українки. МИРОСЛАВА ЛУГОВА 23 листопада 2002 р. з волі Всевишнього відійшла у вічність бл. п. Мирослава Лугова, залишаючи у глибокому смутку сина Юрія з дружиною та їхніх двох синів, родину в Америці, Канаді і Польщі. Народилася Мирослава у Городенці на Ста- ниславівщині 4 жовтня 1914 р. У 1944 р. залишила рідну землю і разом з чоловіком Романом почала воєнну мандрівку. Кінець війни застав їх у Німеч чині. 1950 р. приїхали до Америки і замешкали у Патерсоні, Нью-Дж. Уся родина вписалася до пара фії Української Католицької Церкви св. о. Миколая у Пассейку, Н.-Дж. Коли був заснований 70-ий Відділ СУА у Пас сейку, Мирослава включилася в його працю. Виконувала обов’язки членки СУА дуже старанно. Щиро раділа проголошенню України незалежною державою, брала участь у всіх громадських заходах, за винятком останнього року, коли вже хворіла. 25 листопада о. Василь-Павло Репела відслу жив панахиду, а 26 після богослуження родина і друзі відпровадили покійну на вічний спочинок на цвинтар св. Михаїла у м. Лодай. Мирослава спо чиває поруч зі своїм чоловіком. Опечаленій родині присутні висловили щирі співчуття. Відійшла від нас шляхетна людина, вірна дружина, дбайлива мати і бабуся, добра грома дянка і християнка. Була скромною, щирою, ла гідною. У пам’ять Мирослави присутні склали АННА БАРАН Анна Баран народилася в Зарва- ниці 1912 р. в ро дині Стефана і Ка терини Качаровсь- ких. Була найстар шою з шістьох ді тей. 1938 р. у Зар- ваниці вінчав Анну з Володимиром Ба раном о. Василь Го- ловінський. Незабаром молоде подружжя покинуло рідні землі і через Словаччину, де народилася дочка Оксана, прибуло до Німеччини, де перебувало в переселенчих таборах. У грудні 1950 р. приїхали до Америки і поселилися в Нью-Йорку, де на лежали до церкви св. Юра. 1955 р. після нещасливого випадку помер чоловік Анни Володимир. Після приїзду до Нью-Йорку Анна Баран належала до 1-го Відділу СУА. Була зразковою членкою, любила свою організацію і старанно ви конувала всі обов’язки. Любила відвідувати схо дини Відділу, завжди приносила до чаю солодке печиво. Була толерантною до своїх подруг, вміла вибачати і дбала про добро Відділу, а в основному про товариську атмосферу між членками. Анна Баран вихована в патріотичній родині, була релігійною особою. Виховала дочку Оксану, заміжню за Іваном Ґалишем, який служив в аме риканському війську. Від 1996 р. втішалася родин ним життям з дочкою і внуками у Вірджінії. Бла гословляла старшого внука Романа з Христею до вінчання, тішилася онуком Іваном з дружиною Мартою та наймолодшим онуком Адріяном, при ятелювала зі свахою Євгенією Ґалиш. В останню дорогу відпровадив Анну о. декан Тарас Лончина з церкви св. Тройці. Похована бл. п. Анна поруч із чоловіком на цвинтарі св. Андрея у Бавндбруку. Управа і членки 1-го Відділу висловлюють глибокі співчуття дочці Оксані з родиною. Вічна їй пам’ять. Управа 1-го Відділу СУА в Нью-Йорку. пожертви на Будівельний Фонд Українського Му зею в Нью-Йорку. Хай легкою буде їй американська земля. Вічна їй пам’ять. Олена Бобиляк. 28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2003 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
