Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
1996 р. Анастасія разом зі своєю родиною повернулася до Клівленду і до 33-го Відділу ім. Лесі Українки, проте слабке здоров’я не дозволило їй вже працювати так активно, як колись. Анастасія була жертовною, побожною, лагід ної вдачі людиною, надзвичайно люблячою ма тір’ю, бабунею і прабабунею. Залишила в глибокому смутку сина Зеновія з дружиною Мирославою, дочку Дарію з чоловіком д-ром Олександром Якубовичем, шість онуків, двох правнуків, друзів, посестер. Від 33-го Відділу прощалися з Анастасією голова Відділу Ольга Дем’янчук у супроводі По чесної членки СУА Ірини Кашубинської, яка пок лала в домовину грудочку землі з могили патронки Відділу Лесі Українки. Нехай чужа, але привітна американська зем ля буде їй легкою! Вічная їй пам’ять! Ольга Дем’янчук, голова 33-го Відділу СУА ім. Лесі Українки. МИРОСЛАВА ЛУГОВА 23 листопада 2002 р. з волі Всевишнього відійшла у вічність бл. п. Мирослава Лугова, залишаючи у глибокому смутку сина Юрія з дружиною та їхніх двох синів, родину в Америці, Канаді і Польщі. Народилася Мирослава у Городенці на Ста- ниславівщині 4 жовтня 1914 р. У 1944 р. залишила рідну землю і разом з чоловіком Романом почала воєнну мандрівку. Кінець війни застав їх у Німеч чині. 1950 р. приїхали до Америки і замешкали у Патерсоні, Нью-Дж. Уся родина вписалася до пара фії Української Католицької Церкви св. о. Миколая у Пассейку, Н.-Дж. Коли був заснований 70-ий Відділ СУА у Пас сейку, Мирослава включилася в його працю. Виконувала обов’язки членки СУА дуже старанно. Щиро раділа проголошенню України незалежною державою, брала участь у всіх громадських заходах, за винятком останнього року, коли вже хворіла. 25 листопада о. Василь-Павло Репела відслу жив панахиду, а 26 після богослуження родина і друзі відпровадили покійну на вічний спочинок на цвинтар св. Михаїла у м. Лодай. Мирослава спо чиває поруч зі своїм чоловіком. Опечаленій родині присутні висловили щирі співчуття. Відійшла від нас шляхетна людина, вірна дружина, дбайлива мати і бабуся, добра грома дянка і християнка. Була скромною, щирою, ла гідною. У пам’ять Мирослави присутні склали АННА БАРАН Анна Баран народилася в Зарва- ниці 1912 р. в ро дині Стефана і Ка терини Качаровсь- ких. Була найстар шою з шістьох ді тей. 1938 р. у Зар- ваниці вінчав Анну з Володимиром Ба раном о. Василь Го- ловінський. Незабаром молоде подружжя покинуло рідні землі і через Словаччину, де народилася дочка Оксана, прибуло до Німеччини, де перебувало в переселенчих таборах. У грудні 1950 р. приїхали до Америки і поселилися в Нью-Йорку, де на лежали до церкви св. Юра. 1955 р. після нещасливого випадку помер чоловік Анни Володимир. Після приїзду до Нью-Йорку Анна Баран належала до 1-го Відділу СУА. Була зразковою членкою, любила свою організацію і старанно ви конувала всі обов’язки. Любила відвідувати схо дини Відділу, завжди приносила до чаю солодке печиво. Була толерантною до своїх подруг, вміла вибачати і дбала про добро Відділу, а в основному про товариську атмосферу між членками. Анна Баран вихована в патріотичній родині, була релігійною особою. Виховала дочку Оксану, заміжню за Іваном Ґалишем, який служив в аме риканському війську. Від 1996 р. втішалася родин ним життям з дочкою і внуками у Вірджінії. Бла гословляла старшого внука Романа з Христею до вінчання, тішилася онуком Іваном з дружиною Мартою та наймолодшим онуком Адріяном, при ятелювала зі свахою Євгенією Ґалиш. В останню дорогу відпровадив Анну о. декан Тарас Лончина з церкви св. Тройці. Похована бл. п. Анна поруч із чоловіком на цвинтарі св. Андрея у Бавндбруку. Управа і членки 1-го Відділу висловлюють глибокі співчуття дочці Оксані з родиною. Вічна їй пам’ять. Управа 1-го Відділу СУА в Нью-Йорку. пожертви на Будівельний Фонд Українського Му зею в Нью-Йорку. Хай легкою буде їй американська земля. Вічна їй пам’ять. Олена Бобиляк. 28 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2003 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
