Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ревського. А до того ж виявилася розбещеною пустункою, яка легковажно „гралася” з хлопця ми. Ганна Сомик навела цитату зі спогадів Тарасового близького друга Афанасія Чужбин- ського: одного разу Закревська запросила Шев ченка, удавши, нібито вона хоче послухати його твори. З трепетом йшов поет до коханої... Вона зустріла його, „ сидячи на канапі в оточенні сту дента, гусара і товстезного генерала - трьох завзятих своїх залицяльників. Поет... пішов з твердим наміром ніколи не відвідувати красуні і додержав свого слова ”. У тому ж 1843 р. на Україні Шевченко познайомився з Варварою Рєпніною, онукою ос таннього українського гетьмана Розумовського. „На час знайомства йому було 40, їй - 29”. Варвара стала „опорою в духовному житті Шевченка”. Вона високо цінувала його твор чість; під час заслання поета „вона зверталася до начальника III Відділу”. Орлова з проханням полегшити долю Шевченка. Поет присвятив їй поему „Тризна”. Проте почуття Варвари до нього не викликало пристрасної відповіді. „Переживши нещасну любов до Ганни Закревської, Шевченко ніби попрощався з пер шим періодом своєї молодості. Над усіма осо бистими захопленнями постає єдине бажання - створити сім’ю, мати справжню подругу зі свого середовища, щоб розуміла його”. Але ні коротка зустріч з дівчиною-паломницею у Києво-Печерській Лаврі (знайомство з нею від творене у повісті „Близнецьі”), ні сватання до попівни з його рідної Кирилівки Феодосії Кошиць не принесли щастя. „А тут, як грім з ясного неба, на Шев ченка впало горе - арешт, а згодом заслання. Проте зимою 1854-55 pp. йому знову заясніла любов - справжня, велика - і невдовзі обірва лась ”. В Новопетрівську фортецю приїхав новий комендант - Іраклій Усков - з дружиною та дітьми. Поета зблизило з Усковим нещастя: „дружина коменданта - молода гарна жінка Агафія - привезла та поховала у фортеці три річного сина Дмитра”. Тарас разом з Усковим тяжко переживав втрату, приходив на могилу... Співчуття переросло у нове кохання поета - до Агафії. Ганна Сомик навела уривки з листа Шев ченка до Броніслава Залєського: „Я полюбил ее возвьішенно, чисто, всем сердцем и всей благо- родной моей душою”. Однак пішли плітки, і комендантша розірвала стосунки. „І тут з Шев ченком відбувається щось дивне: він так глибо ко переживав розчарування, що, добрий і м ’який по натурі, став мститися Агафії якоюсь нена ситною літературною помстою. У повістях „Художник”, „Прогулка судовольствием и не без морсиїи”, змальовує її в непривабливому світлі”. Після звільнення Шевченко знову нама гається створити родину. „Він постарів, хворий, змучений цингою, лисий, вигляд зовсім не ‘женихастий ’ ”. Але під час вимушеної зупинки на 5 місяців в Нижньому Новгороді він закохався у 15-річну акторку Катерину Піунову. Пропонує їй одружитися, незважаючи на 28 років різниці. ” Ганна Сомик досліджує психологічне підґрунтя цих стосунків і доводить, що кохання до молодої дівчини - не „дивацтво підстар куватого парубка-холостяка. Ні! Попередній образ улюбленої як старшої в любові, як наставниці, виховательки змінюється образом улюбленої дочки, яку хочеш виростити, вихо вати, талант якої хочеш різьбити, як кош товний камінь. Десять літ насильно придушений творчий геній поета потребує виходу в дидак тику, природно виникає бажання передати іншому все те, чого не вдалося досягти самому. Це типово для багатьох великих людей. І Шев ченко перейшов через спокусу „ батьківства ”. Ганна Сомик також зазначає, що „до Піунової вабила Шевченка її кріпацька кров ”, а також „ фатальна подібність з безсмертним для нього типом Оксани - мила, молода, емоційна ”. Шевченко опікувався фаховим зростанням Піунової, допоміг їй влаштуватися у Хар ківський театр. Однак Піунова виявилася надто легковажною. Ганна також зазначила коротке кохання Шевченка до Марка Вовчка, „яку в Петербурзі він назве донею, а вона його - хрещеним батьком. ” Вона була молодша на 19 років. Коли Шевченко вдруге приїхав на Україну, 1859 p., він деякий час жив у маєтку Макси мовичів. Молода дружина Максимовича, Марія Василівна, намагається знайти поетові наречену. Ганна Сомик наводить версію, нібито „син, який народився в старого професора (Максимовича) через 9 місяців після перебування поета, є прямий нащадок Шевченка”, і розглядає аргу менти прибічників та противників цього припу щення, більше схиляючись на бік противників. Останнє своє кохання Шевченко зустрів у Петербурзі, куди був змушений знову виїхати після другого арешту і побачення з генерал- губернатором (яке завершилося звільненням “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2003 23
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
