Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Громадського комітету д-ра Марусі Бек. Не було жодного члена комісії, з ким би не контактувала голова. Численні учасники "го- лодової трапези" і свідки маніфестації на завжди запам’ятали цю подію. Як запам’ятали її і читачі "Детройт ньюс" та "Детройт фрі прес", а також глядачі телепрограм. Інтерв’ю з Марусею Бек та фотографії учасників мані фестації для багатьох американців вперше відкривали суть комуністичного свавілля. Для д-ра Марусі Бек стало характерним не обме жуватися рамками комітету, громади. Всі її починання розраховувались на вихід з інфор мацією до американських громадян, преси, членів уряду. Вона розуміла важливість інфор мації вже в перших роках своєї діяльносте - власне тому започаткувала видання журналу "Жіночий світ", який виходив до 1938 р. і, за словами знавців, "був редагований на висо кому професійному рівні". Була причетною до того, що в 1954 р. в Гемтремку, пригороді Дітройту, а в 1955 р. і в самому Дітройті, щорічно в День соборносте України майже ЗО років піднімали український прапор. Наро джена в Америці, в родині емігрантів з Лем- ківщини, д-р Маруся Бек жила Україною, любов’ю до неї - саме тому поїхала до Ко ломиї, щоб вивчити рідну мову. Здобуваючи освіту, студіюючи право, вбирала в свою душу інформацію про світ українців в Україні, до якого її прилучав брат. Набиралась тої любові, яка не згасла до сьогодні і завдяки якій здобула визнання чужинців і любов співвіт чизників. Як почесну гостю нарівні з Ольгою Кіселевською, Марусю Бек вітали на X Кон венції СУА. Повагою і шаною наділяли її на цьогорічній XXVI-ій. Численні відзначення, нагороди були представлені на виставках з нагоди її ювілеїв. А самі відзначення вили вались в щиросердне пошанування патріотич ної праці Марусі Бек на добро України і Америки. Мабуть це і про її життя колись сказала пророчі слова Наталя Кобринська: "Йти крок за кроком, добиватись вищого розвою людства, ... доказувати силу і спосіб- ність, дану жінці природою, пробивати свіжі шляхи в майбутнє". Цими днями 26-ий Відділ, організо ваний нею, святкуватиме 70-ліття. В імпрезі візьме участь і д-р Маруся Бек, зайде до залі, як колись, жінка з лиця, якої сходитиме світло і осяватиме, зігріватиме серця. СЛОВО МАРУСІ БЕК, ВИГОЛОШЕНЕ НА СВЯТКОВОМУ ПОЛУДЕНКУ XXVI КОНВЕНЦІЇ СУА Любі посестри! Я вітаю вас сьогодні з тою теплотою, що випливає з самої глибини мого серця. Я рада бути з вами особливо тому, що я була на Першій Конвенції американських українок 26 травня 1932 р. Час збігає і то занадто скоро. Я була присутня на тій Конвенції в ролі головного промовця. Комітет, який приготовляв Конвенцію, запросив посла Мілєну Рудницьку головним промовцем, але польський уряд не дав їй дозволу. Комітет приготування Конвенції був збентежений, бо у той час не було ж одної жінки ні в Ам ери ці, ні в К анаді, яка виступила б прилю дно. З допом огою прийш ов один з редакторів ’’С во бо ди ” , який сказав секретарці Конвенційного комітету, що він щойно приїхав з П ітсбурщ ини і там познайомився з молодою українкою , яка щ ойно закінчила правничі студії. К ом ітет запросив мене виступити на Конвенції, хоча я не мала ніякого д о свіду і мені було лише 2 4 роки - тепер, Богу дякувати, 94. НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 2002 5
Page load link
Go to Top