Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
тенятах”, і в Мюнхені в старшопластун- ському курені “Перші стежі”, де була кошо- вою, і в Торонто, де була коменданткою табору, бунчужною, осередковою старших пластунок. Власне пластові завдячує вмінню працювати в організаціях. Невтомна і при сутня скрізь, вона ввійшла в життя діяспори і України. У жовтні вона завершить працю як голова СФУЖО, якою була впродовж двох термінів, але, очевидно, не піде на “емери туру”, бо це годі уявити і всім, хто звик до її активності, і їй самій. Пошли, Боже, їй сили і надхнення для нових починань, проектів, для праці на добро українців у цілому світі. Катерина НЕМИРА Іван ФРАНКО ЖЕНЩИНА Алегорія на привітання Товариства “Руських женщин ” У Станіславові. В пустині темній, вбогій і сумній Мармуру білого лежала брила, Поблискуючи в білизні сніжній. Тим блиском своїм здалека манила Кочуючі ватаги дикарів, Між ними свари й бої розбудила. Бо кожний дивним жаром розгорів, Бажаючи її для себе мати, Мов найдорожчий скарб у ній уздрів. В ту пору геній пролітав крилатий Понад пустинею, побачив бій Тих дикарів і пожалів їх страти. І притулив до брили скипер свій, Перетопив її по своїй творчій волі І світу в формі показав новій. Ось разом блисла на пустому полі Чудова статуя, краси взірець, Богиня, пані долі і недолі. Всі дикарі враз стали мов сліпець, Лице руками вкрили, ниць упали, Молилися до неї, хоч з сердець Пекучий жар не щез. Вони благали У неї ласки, клали дари їй, Та всі для себе видерти бажали. І швидко знов новий почався бій, Та статуя стояла вічно зимна І безучасна в білизні сніжній. І не один, кому борба нестримна Глибоку рану задала, повзав До статуї, ревучи ревом скимна; їй в жертву кров свою він проливав, Клав перед ню відтяті члени тіла Конаючи, пред нею серце клав. Та статуя стояла, мов не здріла Тих жертв. То ж інші попадали в гнів І прокляли “її” криваві діла. Посипали на ню град каменів, Болотом побоєвища кривавим Обкидали її. Та все горів В грудях людей пожарищем іскравим. Вогонь таємний. Бачив з-під небес Усе те геній поглядом ласкавим. “Час довершить найбільшого з чудес!” Сказав він. “З камени зробить богиню - Що це значило? Через те не щез З землі роздор. Тепер я більш учиню! Богиню людським духом я натхну, З богині женщину зроблю, людину, І з п’єдесталу божества зіпхну. Зате у груди серце дам люб’яче І в мозок вложу думку запальну. Хай чоловік її своєю баче, У всьому рівною собі і к’ній Не молиться, та не клене й не плаче. Нехай вона по стежці життєвій Іде з ним спільно, думає і вчиться, Учасниця всіх трудів, втіх, надій. І хоч сльозами вмиються їх лиця, Стрясе серця їх жаль, і біль, і страх, Зате ж і щастям вік їх проясниться”. І все те він зробив у наших днях. 1884р. 8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
