Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
тенятах”, і в Мюнхені в старшопластун- ському курені “Перші стежі”, де була кошо- вою, і в Торонто, де була коменданткою табору, бунчужною, осередковою старших пластунок. Власне пластові завдячує вмінню працювати в організаціях. Невтомна і при сутня скрізь, вона ввійшла в життя діяспори і України. У жовтні вона завершить працю як голова СФУЖО, якою була впродовж двох термінів, але, очевидно, не піде на “емери туру”, бо це годі уявити і всім, хто звик до її активності, і їй самій. Пошли, Боже, їй сили і надхнення для нових починань, проектів, для праці на добро українців у цілому світі. Катерина НЕМИРА Іван ФРАНКО ЖЕНЩИНА Алегорія на привітання Товариства “Руських женщин ” У Станіславові. В пустині темній, вбогій і сумній Мармуру білого лежала брила, Поблискуючи в білизні сніжній. Тим блиском своїм здалека манила Кочуючі ватаги дикарів, Між ними свари й бої розбудила. Бо кожний дивним жаром розгорів, Бажаючи її для себе мати, Мов найдорожчий скарб у ній уздрів. В ту пору геній пролітав крилатий Понад пустинею, побачив бій Тих дикарів і пожалів їх страти. І притулив до брили скипер свій, Перетопив її по своїй творчій волі І світу в формі показав новій. Ось разом блисла на пустому полі Чудова статуя, краси взірець, Богиня, пані долі і недолі. Всі дикарі враз стали мов сліпець, Лице руками вкрили, ниць упали, Молилися до неї, хоч з сердець Пекучий жар не щез. Вони благали У неї ласки, клали дари їй, Та всі для себе видерти бажали. І швидко знов новий почався бій, Та статуя стояла вічно зимна І безучасна в білизні сніжній. І не один, кому борба нестримна Глибоку рану задала, повзав До статуї, ревучи ревом скимна; їй в жертву кров свою він проливав, Клав перед ню відтяті члени тіла Конаючи, пред нею серце клав. Та статуя стояла, мов не здріла Тих жертв. То ж інші попадали в гнів І прокляли “її” криваві діла. Посипали на ню град каменів, Болотом побоєвища кривавим Обкидали її. Та все горів В грудях людей пожарищем іскравим. Вогонь таємний. Бачив з-під небес Усе те геній поглядом ласкавим. “Час довершить найбільшого з чудес!” Сказав він. “З камени зробить богиню - Що це значило? Через те не щез З землі роздор. Тепер я більш учиню! Богиню людським духом я натхну, З богині женщину зроблю, людину, І з п’єдесталу божества зіпхну. Зате у груди серце дам люб’яче І в мозок вложу думку запальну. Хай чоловік її своєю баче, У всьому рівною собі і к’ній Не молиться, та не клене й не плаче. Нехай вона по стежці життєвій Іде з ним спільно, думає і вчиться, Учасниця всіх трудів, втіх, надій. І хоч сльозами вмиються їх лиця, Стрясе серця їх жаль, і біль, і страх, Зате ж і щастям вік їх проясниться”. І все те він зробив у наших днях. 1884р. 8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЖОВТЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
