Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
няк. Вони вражали силою і монументальністю. Художницю помітили і запросили до співробітництва у видавництві «Каменяр». Її перші ілюстрації засвідчили талант педагога, що виховує дітей нетрадиційно - високим мистецтвом. Майже все, що написав для дітей Іван Франко, проілюструвала Софія Караффа- Корбут. Казки та вірші Лесі Українки, опові дання Степана Васильченка, двотомники Оксани Іваненко та Марії Пригари виходили з її малюнками. Здавалось, що чарівний світ дитячих уявлень про життя зрозуміла вона у всій його фантастичності. «Вона знаходить завжди новий, милий типаж української дитини, світлий, душевний. Це найчастіше діти народу, селянські хлопчи ки й дівчатка, в яких прокидаються найкращі риси людяності, любов до праці, добра та справедливості, до рідної землі... Діти див ляться на світ очима художниці, а вона їх веде до краси, де добро перемагає зло та існує з ним поруч у вічній боротьбі та протиріччі». Ці слова належать нині покійній Христині Са- ноцькій, найавторитетнішому мистецтвознав цю Львова. Доля художниці не складалася щасливо і безхмарно. Вона потерпала від ідеологічної задухи і шукала хоча б маленької щілини, щоб дихати правдою. Була в дружніх стосунках з братами Горинями, Опанасом Заливахою... Це не пройшло непоміченим. Одного разу прий шов молодик у сірому і кілька годин «про водив бесіду», після якої Софія Караффа- Корбут більше нікому з незнайомих не від кривала двері та й сама виходила з помеш кання тільки до майстерні. Містом поповзли чутки про дивакуватість - «доброзичливці» щиро допомагали кадебістам. Вони не знали, не могли знати, що Софія боялася не за себе - за стареньку матір і тітку, для яких була єдиною опорою. І невтомно працювала у май стерні, щоб полишити багатий спадок не комусь одному, а усім нам. Більше трьох десятиліть Софія Караффа- Корбут присвятила ілюструванню книг. Ще за життя про неї говорили як про клясика худож нього оформлення книги. Постійно нагадували, що саме вона змусила світ віддати шану укра їнській книзі - на Міжнародній книжковій виставці в Канаді ілюстрований нею «Кобзар» Тараса Шевченка отримав Першу премію. Та диплома вона так і не побачила. Зате в тім знаменнім 1968 прилетіла перша вісточка від батька. Він був на виставці і довідався (по пріз вищу) про існування дочки. Два роки теплого листування і сподівань мали сумний кінець - Петро Караффа-Корбут помер, не дочекавшись зустрічі ні з донькою, ні з дружиною. А перед художницею відкривались все нові перспективи, видавництва пропонували роботу, відкривались виставки. Проте влада не надто поспішала визнавати її заслуги перед українською культурою і мистецтвом. П’ятде сят назв книг накладом понад шість мільйонів примірників не мали ваги в 1995 p., коли Музей Івана Франка, львівське видавництво «Каме няр» і Український поліграфічний інститут висунули Софію Караффу-Корбут на здобуття Державної премії ім. Т. Шевченка. Прізвище майстра-графіка не було навіть у списку пошу- качів. Зате в наступному році Караффа-Корбут була названа серед претендентів, хоча й так було зрозуміло, що це лише запізніле вибачен ня, кострубате і нічого не варте... Обгортка книжки “Останні орли ” М. Старицького. Ілюстр. Софія Караффа-Корбут. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
