Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Софія Караффа-Корбут На цьому мож на заверш увати опо відь про сонячну пору подружнього життя і починати нову - про пору вічної розлуки. У Парижі, куди при були молодята, їм довелося клопо татися про від ’їзд до А мерики чи Канади, але виявилося, щ о вагітних ж інок не беруть на корабель. І граф їде сам, обіцяючи забрати друж ину після народження дитини. М арія залиш и лася... Ч уж е місто не було прихильним до емігрантки, яка так гостро відчува ла самотність далеко від батьківської хати. Зараз важко сказати, щ о спону кало молоду жінку повернутися до Л ьвова. А ле вона наважується на цей крок... І 23 серпня 1924 року народжує доньку, яку охрестили у церкві П етра і Павла і дали їй три імені - Софія-Роксолана-Романа. Х рещ е ним батьком дівчинки був уже знаний книго видавець Іван Тиктор... Так визначилася доля немовляти - творити нову українську книгу. Д итина рано виявила здібності до м алю вання - вона розмальовувала все, що потрапляло під руку, залиш аю чи в зош итах та альбомах фантастичних птахів і буйне цвітін ня землі. Ч итала з чотирьох років, а коли виповнилось вісім, почала навчатися в ш колі сестер Василіянок. Потім - гімназія, але з приходом «совітів» цей «буржуазний» заклад, патронований сестрами Василіянками, було ліквідовано. Софії доводиться їхати в малень ке містечко Стрий, щоб там закінчити школу. М ожливо, цей вимуш ений крок якось стосу вався особи митрополита А ндрея Ш ептиць- кого, який опікувався родиною Софії, запро ш ував дівчинку на відпочинок у свій маєток. Цікаво, що саме їй як улю блениці було дозво лено подавати Владиці полуниці. А ще він підтримував її захоплення малю ванням, спос- терігш и неабиякий хист і цілеспрямованість пізнати світ через лінії і барви. Та прийш ли німці - і вся ш кільна наука виявилася непотрібною. П овернувш ись до Львова, Софія складає «матуру», навчається в худож ньо-промисловій ш колі (тепер - коледж декоративного та ужиткового м истецтва імені Івана Труша). Н а третьому році навчання зно ву зміни - влада припиняє діяльність школи. Однак з часом організовується новий вищий навчальний заклад - Л ьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (те пер - А кадемія мистецтв). Софію Караффу- Корбут прийняли на факультет живопису, відділ графіки. І знову на третьому курсі доводиться переорієнтовувати свої художні уподобання, оскільки факультет ліквідовуєть ся, а студентам запропоновано продовжити навчання в Харкові чи Ленінграді. Софія оби рає кераміку, без труднощ ів опановує її секрети, захищ ає диплом і отримує скерування на Л ьвівську скульптурно-керамічну фабрику. Продукція керамістів тих часів особливими художніми знахідками не відзначалась: таріл ки з «ідеологічно витриманим орнаментом та ідейно незаплямованим змістом». М ожна уявити, як протестувала душ а м олодої худож ниці проти такої продукції, призначеної перед усім на подарунки передовикам соцзмагань. Вона намагається займатися живописом та розуміє, що це не те, чого підсвідомо прагне. І тоді береться за різець.... Чоловіки-графіки завжди дещ о поблажливо відгукувалися про жінок, які нібито займаю ться суто чоловічою діяльністю. Але коли називалося ім ’я Софії Караффи-Корбут, всі погоджувалися, що вона - унікальне явищ е в мистецтві, де цінується не тільки худож нє бачення, емоційність, майстер ність контрасту, але й тверда рука в поєднанні з логікою мислення. М отиви її перш их робіт були навіяні поезією Ш евченка та історичною п ам ’яттю народу: Гонта, Гамалія, Байда, Заліз-
Page load link
Go to Top