Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Наталія ДУЖИК НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЛОВНИК (К У Л ЬТ У РА С У Ч А С Н О Ї У К Р А ЇН С Ь К О Ї М ОВИ) З плином часу спостерігаємо, як змі ню ється рідна мова - як виходить з уж итку лексика, яка вірно слугувала тоталітарному режимові, як утвердж ую ть себе в слові пе реслідувані раніш е ідеї української держ ав ності, особистої та релігійної свободи, як зростає словниковий склад мови, відбиваю чи досягнення наукового поступу. Проте є у мові слова-бур’яни, яких не викоренити протягом десятиріч. Перегляньмо довідники з культури мови, що побачили світ у 1960-70-х pp. А втори Б. Антоненко-Д авидович, С. Голова- щ ук, М. Івченко, А. Коваль, Є. Ч ак (1) застерігали від вживання тих самих слів і виразів, які чуємо сьогодні у повсякденному житті, які лунаю ть з трибуни Верховної Ради, які знайш ли притулок у пресі. Ось невеликий перелік слів, які вряди- годи заступаю ться кальками або витісняю ться інш ими синонімами. будь-який, кожний, всякий, всілякий, перший ліпший. Будь-який (не лю бий) учень відповість на це запитання; вияв (не тільки прояв): вияв духовності, гуманістичний вияв; гальмувати (не тормозити): раптово гальмувати , вчасно гальмуват и’, листування (не переписка): листування пош тою , приватне листування', мальовничий (не тільки живописний): мальовничий краєвид, мальовнича мова, мальовничі Карпати; навчальний (не учбовий): навчальний рік, посібник, навчальна програма, навчальне тренування. належність (не приналеж ність): на леж ність до демократичного руху, належ ність до партії; наступний (не слідуючий): наступний рік буде кращ ий, ніж попередній; суперечити (не протирічити): суперечи ти громадській думці, суперечити державній політиці; торішній (не минулорічний): торішні новини, торішнє листя; Реком ендації щ одо вживання наведе них вище форм містяться чи не в кожному мовному пораднику. Автори статтей, довідників з культури мови не раз звертали увагу на те, що питання порушується, а не піднімається, щ о у заходах участ ь берем о , а не приймаємо, що закон набуває чинності, а не вступає в силу, що оточуюче середовищ е - неправильна форма, треба - довкілля, навколишнє середовище, що можна вірно лю бити, вірно служити, але пра вильно пояснити, правильно {доречно, слушно) зауважити, правильно (справедливо ) довести. Однак, незваж аю чи на зусилля мово знавців, письменників, учителів, український інформаційний простір рясніє невдало вжи тими словами і виразами. У чому ж причина мовного недбаль ства? Ч ому трьох, чотирьох десятиріч не досить, щоб позбутися недорікуватих форм? Відповіді загальновідомі. М ожна згадати дра матичні обставини вж ивання рідної мови на р о з’єднаних кордонами українських землях, про нищ івну русифікаційну політику, що послідовно спотворю вала лексичний склад, граматичну будову української мови. Безумов но, з цими аргументами важко не погодитися. Але звернімо увагу й на інше. З року в рік виходять у світ нові словники, періодичні видання, а також наукові праці з культури мови, у яких м ож на знайти відповіді на конкретні питання (2). Прикладом для нор мативного вж ивання слів та їх сполук є перевірені часом часописи “ Літературна Укра їн а” , “ С учасність” , “ Українське слово” , нау-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
