Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Наталія ДУЖИК НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЛОВНИК (К У Л ЬТ У РА С У Ч А С Н О Ї У К Р А ЇН С Ь К О Ї М ОВИ) З плином часу спостерігаємо, як змі ню ється рідна мова - як виходить з уж итку лексика, яка вірно слугувала тоталітарному режимові, як утвердж ую ть себе в слові пе реслідувані раніш е ідеї української держ ав ності, особистої та релігійної свободи, як зростає словниковий склад мови, відбиваю чи досягнення наукового поступу. Проте є у мові слова-бур’яни, яких не викоренити протягом десятиріч. Перегляньмо довідники з культури мови, що побачили світ у 1960-70-х pp. А втори Б. Антоненко-Д авидович, С. Голова- щ ук, М. Івченко, А. Коваль, Є. Ч ак (1) застерігали від вживання тих самих слів і виразів, які чуємо сьогодні у повсякденному житті, які лунаю ть з трибуни Верховної Ради, які знайш ли притулок у пресі. Ось невеликий перелік слів, які вряди- годи заступаю ться кальками або витісняю ться інш ими синонімами. будь-який, кожний, всякий, всілякий, перший ліпший. Будь-який (не лю бий) учень відповість на це запитання; вияв (не тільки прояв): вияв духовності, гуманістичний вияв; гальмувати (не тормозити): раптово гальмувати , вчасно гальмуват и’, листування (не переписка): листування пош тою , приватне листування', мальовничий (не тільки живописний): мальовничий краєвид, мальовнича мова, мальовничі Карпати; навчальний (не учбовий): навчальний рік, посібник, навчальна програма, навчальне тренування. належність (не приналеж ність): на леж ність до демократичного руху, належ ність до партії; наступний (не слідуючий): наступний рік буде кращ ий, ніж попередній; суперечити (не протирічити): суперечи ти громадській думці, суперечити державній політиці; торішній (не минулорічний): торішні новини, торішнє листя; Реком ендації щ одо вживання наведе них вище форм містяться чи не в кожному мовному пораднику. Автори статтей, довідників з культури мови не раз звертали увагу на те, що питання порушується, а не піднімається, щ о у заходах участ ь берем о , а не приймаємо, що закон набуває чинності, а не вступає в силу, що оточуюче середовищ е - неправильна форма, треба - довкілля, навколишнє середовище, що можна вірно лю бити, вірно служити, але пра вильно пояснити, правильно {доречно, слушно) зауважити, правильно (справедливо ) довести. Однак, незваж аю чи на зусилля мово знавців, письменників, учителів, український інформаційний простір рясніє невдало вжи тими словами і виразами. У чому ж причина мовного недбаль ства? Ч ому трьох, чотирьох десятиріч не досить, щоб позбутися недорікуватих форм? Відповіді загальновідомі. М ожна згадати дра матичні обставини вж ивання рідної мови на р о з’єднаних кордонами українських землях, про нищ івну русифікаційну політику, що послідовно спотворю вала лексичний склад, граматичну будову української мови. Безумов но, з цими аргументами важко не погодитися. Але звернімо увагу й на інше. З року в рік виходять у світ нові словники, періодичні видання, а також наукові праці з культури мови, у яких м ож на знайти відповіді на конкретні питання (2). Прикладом для нор мативного вж ивання слів та їх сполук є перевірені часом часописи “ Літературна Укра їн а” , “ С учасність” , “ Українське слово” , нау-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
