Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША СУЧЖШИЦЯ РОКСОЛАНА КАРДИНАЛОВСЬКА - НАУКОВЕЦЬ І МИСТЕЦЬ Писати про людину, яка тобі рідна, багато важче, ніж про когось стороннього: одразу ловиш себе на думці - чи не звучить це перебільшенням? Чи це об'єктивно? Але погодьмося - повною об'єктивністю ніхто не грішить. Отже, сміливо вперед. Роксолана Кардиналовська (Роксана, Рокся) - моя двоюрідна сестра, яка живе в Києві. В дитинстві, у Харкові, ми росли разом, потім доля нас розлучила на декілька років, щоб знову з'єднати перед війною, аж до наступної розлуки вже на довгі роки. Сьогодні ми знову в контакті, хоч внутрішній зв'язок між нами ніколи не зникав. Не буду розповідати те, що зберегла моя пам'ять, краще перекажу, що Рокся сама мені про себе розказувала. Вже змалку у Роксани виявилися неабиякі здібності до малювання, а також до танців. Була вона веселої вдачі, мала багату фантазію. Встигла закінчити тільки чотири кляси початкової школи, коли почалася війна. Через кілька місяців Харків, де вони тоді жили з матір'ю Лізою, опинився в руках німців, і в місті почався голод. їм загрожувала голодна смерть: їли лободу й кашу з виварених риб'ячих кісток. Порятунок прийшов від нашої матері, Лізиної сестри: вона приїхала з Вінниці і привезла харчі. Коли Ліза з Роксею трохи підживилися і стали на ноги (в буквальному сенсі, бо ноги в них геть порозпухали), наша мати привезла їх з собою до Вінниці. Пізніше Роксана опише це в шкільному завданні на тему “Найщасливіший день у моєму житті44, за що отримає найвищу оцінку. Наступні кілька років її життя пройшли у Вінниці - там закінчила середню школу, (з медалею, що дало їй право вступити до університету без іспитів), там зустріла свого майбутнього чоловіка Мар'яна Маловського, який згодом став відомим мистцем-графіком. І Мар'ян, і Роксина мати Ліза намовляли її поступати до Львівського Інституту прикладного та декоративного мистецтва, але Роксана не наважилася туда йти - не була певна своїх мистецьких здібностей. Натомість всту пила на біологічний факультет Київського уні верситету. В університеті, як і в школі, Роксолана вчилася на відмінно - за п'ять років навчання тільки один раз отримала 4 замість 5 (на іспиті з історії КПРС). Як спеціялізацію вибрала ґрунтознавство. У студентські роки захоплювалася спортом - художньою гімнасти кою, брала участь у змаганнях, здобула навіть право бути суддею III ступеню у цьому виді спорту. В колі її зацікавлень і “культурної самоосвіти44 (бо університет цього не давав) були балет, музика, театр, образотворче мистецтво, література. Роксолана завжди прагнула пізнати довколішній світ і кожного літа виїздила у мандри з чоловіком і сином Романом або тільки з сином. Відвідала Соловки, Закарпаття, Біло русь, пароплавом пропливла вздовж усієї Волги та Єнисею. Побувала в усіх більших культурних центрах України, їздила й до Москви та Ленінграду. Тепер вона про це згадує так: “Я дуже любила подорожі по нових місцях. Милуючись краєвидами, красою небаченої досі архітектури, знайомлячись з новими людьми, я розуміла, що це мене духовно дуже збагачує, розширює моє уявлення про світ загалом44. Закінчивши університет, Роксолана, завдя ки своїм непересічним здібностям, отримала дозвіл продовжувати навчання в аспірантурі, а не їхати кудись на роботу за адміністративним розпорядженням, як тоді практикувалося. Отже, вона склала іспит до аспірантури Інституту
Page load link
Go to Top