Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
близько є ми одні від одних і що важить за таких умов відповідальність кожного за всіх. У цьому глобальному контексті, яким є боротьба з тероризмом, звичайно, значно скром ніше виглядають ще дві суто українські події, які випали на кінець 2001 року, але які за значенням для українського суспільства важко переоцінити. По-перше, маю на увазі відміну Верхов ною Радою прописки, яка внесла в масову свідомість пересічного українського громадя нина ілюзорне відчуття своєї “причетности до демократії” та небезпідставні тривоги, що це може негативно позначитися на наступних парламентських виборах, давши простір усіля ким фальсифікаціям, та, мабуть, ще більше внесла вона сум’яття в душі чиновників, незліченна рать яких звикла з тієї прописки мати для себе неабияку вигоду. Другою такою подією став перепис насе лення, довкола якого вирує стільки небезпід ставних пристрастей. Так, з одного боку мусимо провести інвентаризацію “самих себе” (до того ж, першу в незалежній Україні), а, з другого, - чи так це вже необхідно було (й чому?) робити перепис саме напередодні виборів (як, власне, і відміну прописки), і хто та якою мірою ско ристається з цього, наскільки вплинуть (і наскільки вони можуть бути, якщо не сфаль сифікованими, то підтасованими) ці події на загальну ситуацію в Україні та на майбутні парламентські вибори. Принаймні, на мене різко негативне враження справило формулювання запитання: “Інша мова, якою Ви вільно володієте (вкажіть)”, яке одразу поставило у ситуацію відсутності вибору, а також категорична відмова виконавиці цієї акції вписати до синової анкети знання іноземної мови. Думаю, коментарі тут зайві... Хоча, є й приємніші спостереження: в такій, м ’яко кажучи, явно некоректній ситуації: деякі росіяни, кажуть, із почуття спротиву “записуються” українцями. Та як би там не було, у рік новий ми ввійдемо де-факто “переписаними” та “поліче ними” (скільки нас на сьогодні, в Україні сущих: 48 млн.? 46 млн. ? Чи ще менше? І скільки розкидано по світах - у пошуку заробітків?), хоч перші (загальні) результати обіцяють нам оприлюднити не раніше квітня, а повні дані - зовсім не скоро - за нормами, що відповідають світовій практиці. Так, знаючи нарешті, скільки нас і які ми вийдемо, очевидно, на рівень самоідентифікації - і дай, Боже, аби те пішло тільки на користь. Тож, власне, рік 2002-ий в Україні вже давно розпочався. Розпочався незвично раннім виборчим марафоном. Розпочався і проголо шенням 30 листопада в Москві 2002-го року роком України в Росії й помітним курсом української влади “на потепління” стосунків з Росією та тривогою тих, кому не байдуже майбутнє України: що це нам принесе? Чи справді буде лише рік відкриття Росією України та Україною Росії, як це деклярують високі державні мужі, і чи не обернеться таке “відкриття” підтвердженням народної мудрости: “М ’яко стелять, та твердо спати”. Принаймні, уже зараз найвищі посадові особи озвучують тезу про надання російській мові статусу офіційної, і перепис населення - те, зокрема, як сформульовано запитання і які сили розгорнули шалену агітацію - лише поглиблює наші тривоги й недобрі передчуття. Та й ро сійська готовність фінансувати добудову україн ських атомних електростанцій у тверезомисля чих громадян не викликає особливої ейфорії. Та, якщо точніше, то новий рік розпочався для нас тими страшними терористичними акта ми в Америці: від того дня світ безперечно змінився. Змінилася й Україна, яка вмент довела світові, що той трагічний день став точкою від ліку нової геополітичної ситуації. Від вересня 2001 року в політичній атмосфері України відчутніші помітні переміни, пов’язані із зміною стратегічних інтересів усіх впливових держав світу, не зважати на які ніяк нам не можна. Зрозуміло, що в новий рік ми входимо з надією на появу нових політиків, що прийдуть до нового Парляменту - і тривоги наші й тут небезпідставні: за таких умов розпорошеності демократичних сил, нездатності згуртуватися на засадах патріотизму, поборовши “гетьманський комплекс”, за такого потужного “апаратного ресурсу”, який виставляє на вибори влада, годі ті тривоги погамувати... До того ж, березневі Парляментські вибори - це, по суті, велика репетиція майбутніх Президентських виборів, а, якщо точніше, то їхній старт. А поки що, попри вельми фанфарну офіційну пропаганду, маємо величезне майнове розшарування населення, надзвичайно низькі пенсії та соціяльні виплати, безробіття і без притульних дітей, зростання захворюваності на СНІД та епідемію туберкульозу - цей трагічний перелік можна продовжувати. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
