Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
особистості - Станиславу Людкевичу. Однак, безперечно, домінуюче місце у композитор ському доробку В. Кікти займають сюжети і образи, пов’язані з історією України-Руси. Це ораторія “Княгиня Ольга”, концерт для арфи з симфонічним оркестром “Фрески Софії Київ ської”, симфонічний літопис “Володимир Вели кий” та ін. Музика цих творів лягла в основу виникнення двох одноактних балетів В. Кікти “Фрески Софії Київської” та “Володимир Хреститель”, постановку яких у 1996 році здійснив на Київській сцені Юрій Пузаков. Унаслідок дружньої співпраці авторів тексту і музики ораторії “Святий Дніпро”, органічного злиття поетичних і музичних образів, а також їх майстерного і продуманого відтворення, що його здійснили Національний симфонічний оркестр України (диригент - Володимир Сіренко), хор імені П. Майбороди (диригент - Віктор Скоромний) та солісти (Ірина Семененко, Анжела Ш вачка, Микола Шуляк, Сергій Магера, Тарас Столяр), став “звуковою реальністю” твір великої емоційної сили. Ораторія “Святий Дніпро” складається з одинадцяти частин, кожна з яких присвячена тому чи іншому знаменитому епізодові з бага товікового літопису українського народу. Гра нично стислі, ніби накреслені гострими графіч ними штрихами, поетичні образи поєднуються з експресивною музикою, що в емоційному пляні розкриває їхню сутність і, тим самим, посилює сприймання. Для розгортання музичної тканини В. Кікта користується виразними за своєю семантикою інтонаційними, жанровими та фак- турно-тембровими засобами, поєднуючи лірику з епікою, граничну драматизацію з величними, величальними мотивами. Початкові частини ораторії - своєрідна епічна “повість минулих літ”, що розповідає про витоки державности і християнства в староки- ївську епоху. В музичній мові, аналогічно до текстової основи, де щедро розсипані вислови і цитати, запозичені зі старовинних письмових пам’яток, домінують архаїчні мотиви: елементи древнього церковного знаменного розспіву (бла гословення київської землі апостолом Андрієм Первозванним), урочисті прославні інтонації (молитва Володимира Великого) тощо. Як могутня драматична кульмінація сприй мається в ораторії VI частина - концентрований образ “Великої Руїни”, нашестя диких кочів ників, що сплюндрували українські землі. Уривчасті фрази хору “Гряде орда!”, активне перегукування голосів, навальна динаміка змі нюються в середньому епізоді (соло сопрано) відтворенням проникливого народного голосіння - розпачливого вболівання за долю Матері- Землі. У драматургії ораторії майстерно вико ристано фактор емоційних антитез, зіставлення контрастних образних замальовок. VII частина, слідом за скорботним плачем, передає новий потужний злет національного духа - появу козацтва. І знову композитор спирається у створенні художніх образів на характерні, піднесені до символу музичні “знаки” епохи. До складу оркестру він вводить (як солюючий інструмент) бандуру - емблему вільного життя Запорізької Січі, а хорова партія написана в пляні відчайдушної бойової пісні-думи. Так виникає ще одна, героїчна кульмінація твору. Подальші частини ораторії охоплюють драматичні суспільні колізії останніх століть. Акцентовані слова - “знаки” (“раби”, “Соловки”, “комунари-нари” тощо) допомагають Софії Майданській розгорнути трагічну картину понад 300-річного московського, а пізніше - більшо вицького гніту, моральної руїни. Експресія музичного вислову, зокрема, хорової партії, заснованої на напружених речитативах і різних розпачливих вигуках, досягає тут апогею. У цей хаос збурених звуків - зображення “темного царства” ненависти і поневолення, як промінь надії, прориваються ніжні наспіви колискової пісні - згадка про Діву Марію та новонаро дженого Ісуса Христа - натяк на незборимість світлої мрії, надії на волю та духовне від родження нації. Розвиток музично-драматичних образів логічно підводить до фіналу - звучання уро чистого передзвону і величального гімну Свя тому Дніпру-Батьку, символу безсмертя духов ної сили і слави українського народу. В українській музиці вокально-симфонічні жанри завжди займали одне з чільних місць як зразок втілення високих патріотичних ідей та мистецького поступу. Згадаймо хоча б кантати “Радуйся, ниво неполитая”, “Б ’ють пороги” М. Лисенка або ж “Кавказ” і “Заповіт” С. Людкевича на слова Тараса Шевченка. Важливе значення кантатно-ораторіяльних творів, їхня велика питома вага в композиторських доробках збереглася і в радянський час. Закінчення на стор. 33. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
