Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У ПАМ’ЯТЬ ГРИГОРА І НІНИ ЛУЖНИЦЬКИХ Коли співаєм о ж урливу м ельодію “В ічная п ам 'я ть ” , відпровадж ую чи в останню дорогу б л и зь ких нам лю дей, стає сумно й боляче. “В ічная п ам ’ять” , що пронизувала єство на похоронах обох п риснопам ’ятних Л уж ницьких - Н іни і Григора, звучить і тепер в душ і, як дивний реф рен творчого ж иття лю дини. Ц і незабутні старш і друзі наш і м али таке інтелектуальне й духовне багатство, що могли обдаровувати ним цілі покоління. П рийш ов час пригадати їх тим, щ о їх зн али - ш анували і лю били і сказати про них тим, які вж е не знали їх. П роминуло 17 років від відходу у вічність Н іни Л уж ницької і 11 років від см ерти Григора Л уж ниць- кого. М ісяць березень - початок весни й нових сподівань, а дл я них це ти хі кроки по калиновом у мості і далека дорога на санях у потойбіччя... Ш лях у незнане - невідом е лю дину лякає. А що там?.. Знаю чи обох Луж ницьких, дум ається, що у них того почуття не було, адже, невидим ий зем ним зором багаж до б р а і мудрости наче запевняв їх у блаж енстві потойбіччя. Збірники, книжки, твори, написані Григором Луж ницьким - це дж ерело студій про їх автора Г р и гора Лужницького. Р ец ен зії чи роздуми у театральн ій літературі - це основа оцінки акторки Ніни. Т а ми залиш им о ті дж ерела ф аховим дослідникам їхнього творчого життя. Н ам ж е доведеться обм еж итися до спогаду про ці видатні особистості. О ж ивлений з в ’язок з ними обом а п р и п ад ає на 1950-ті і на 1960-ті роки. Коли мені, зокрем а, довелося готовитись у м оїх студіях до докторату в 1950-их роках, опанувала якась ж адоба знання, потреба заглиблю ватися в питання розвитку україн ської м ови і вияву її у літературній творчості впродовж довгих століть. Не раз бракувало дж ерел, не раз поставали у процесі праці питання, і не було на них відповіді, чи була вона за мрякою нових питань. Тоді доводилось звертатися до високих зн авц ів за порадою , за м ате- ріялом. Н ебагато було тих, які спром ож ні були дати пораду. І тепер доводиться з вдячністю згадати саме тих небагатьох. Ж ивою енциклопедією був Григор Луж ницький, який не відм овляв доброї поради, вк а зівки дж ерела, інтерпретації. А це цінилося на вагу золота. Д октор Г. Л уж ницький м ав прекрасну бібл іо теку. з рідкісним и книж кам и. Д оводилося у їхньому гостинному дом і користати з виписок чи потрібних бібліограф ічних дан и х і цитат. Це, розум іється, не все. С ам а постать Г. Л уж ницького була окрасою культурних ім през наш ого міста. К оли Г. Л уж ниць кий м ав доповідь на котрійсь ім презі чи конференції, це вж е притягало увагу гром ади - на це вже, уваж алося, варто йти. І дійсно - доповіді доктора були завж ди знам ениті. У них ніколи не було повторень, зай ви х слів, прелегент завж ди м ав щось цікаве й нове, н езнане сказати читачам , заінтере сувати їх, повернути увагу до проблеми. П ри тому доповіді завж ди були короткі. Ч и це була тем а Т. Ш евченка, І. Ф ранка, чи щ е якась інш а, доповідь характеризувалася свіж істю й багатством матеріялу, інформ ації. Був у його виступах і розм овах і н ев ід ’єм ний елем ент ж ивого гумору. (М іж собою не раз ми говорили, щ о це тільки “Русьо” вм іє так сказати). М ож е, таки згад ати про ж иттєвий ш лях Гри гора Л уж ницького, сина проф есора історії вселен ської церкви Б огословської А кадем ії у Л ьвові і м атері Климентини, доньки гоф рата й віце-президента н ай вищ ого суду у В ідні. П ри всіх воєнних труднощ ах 1914-1915 pp. Г ригор о три м ав добру середню освіту, а вищ у здобув в ун іверситеті ім. К арла в П разі. Т а глибокі знання укр аїн о зн авства здобув таки у Л ьвові в Тайном у ун іверситеті у знам енитих професорів таки х як К ирило Студинський, як В асиль Щ урат, М и- рон Кордуба. Д ом аш н я атм осф ера глибокої р елігій н о сте й інтелектуальної н аснаги передалася молодо му Григорові. В ін усе ж и ття вглиблю вався в історію церкви. Щ е студентом -гім назистом став членом- основником М ар ій сько ї друж и н и (Sodalis M arianns) для молоді. Ж урн алісти ка стал а одним із його проф е сійних спрямувань. С вого творчого пера пробував ще з ран н іх часів. Щ е сім н адц яти літн ім надрукував свій перш ий вірш , а згодом література стала його творчим виявом у р ізн и х ж ан р ах , : згадаєм о лиш е ран н і збірки - поезії “В ечірні см утки” , оповідання “Ч орний сніг” . Згодом піш ли захоп лю ю чі повісті з історичною тем а тикою . Т а, мабуть, н ай більш ою л ю б о в’ю в творчості Григора Л уж ницького став театр і праця драм атурга. П ри чому у великій м ірі вон а була п о в’язан а з гли бокою релігійною тем ати кою - страж дання Х риста на Голготі, м істерія м учеників за віру (“П осол до Б ога” ) і інш і. Г. Л уж ницький залю бки перекладав п ’єси з чуж их мов, освою ю чи їх дл я української сцени. Закінчення на стор. 36. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top