Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“У надхненному поєднанні незайманих форм природи з копіткою і надхненною роботою різьбаря Роксана Іванівна виявила неабиякий хист” (3) Від себе додам, що Роксанина рухлива вдача і естетичний смак у поєднанні з почуттям гумору віддзеркалилися у багатьох її творах такими рисами, як експресивна динаміка, грація і завершеність композиції, часто з несподіваним кумедним кутом зору. Успіх придавав Роксані надхнення про довжувати шукати нових шляхів у мистецтві. Вона згадує: “Через 7-8 років мене стала пригнічувати певна залежність теми, форми, розмірів композиції від лісових знахідок. Я вирішила випробувати себе в скульптурі. Першим з'явився автопортрет. Мар'ян дав йому позитивну оцінку, і відтоді корнепластика і скульптура стали двома повноправними скла довими моєї творчости”. Вона створює низку портретів своїх учите лів, постаті літературних персонажів, композиції на різні теми, як, наприклад, пам'ятник жертвам голодомору (на конкурсі його відзначили як один із шести найкращих), або триптих “Чекання“, про який один із критиків висловився так: “Виразом очей, пластикою рук, віком самого образу майстриня розкрила перед гляда чем внутрішній стан людини, психологію її переживань... “Одвічне чекання“ - права час тина триптиху. Не повернувся до матері син з війни, але серце її повірити не може... В одвічному чеканні минають її останні роки. Ця композиція вражає правдивістю відображення материнського горя..., сприймається як протест проти кривавої, жорстокої війни, що принесла мільйонам людей стільки сліз і страждань”. (4) Як бачимо, критики часто підкреслюють “філософську спрямованість44 творчости Роксо- лани. Підсумовуючи, хочу зацитувати слова критика Наталі Пільгук з цього приводу: “Вона одразу почала з Теми. Одна з її ранніх робіт “Забутий храм44 (1971) - дзвіниці з видовженими шпилями, що наче простягнуті до неба у молитві. В розпалі застійних років Роксолана Кардиналовська мовою пластики нагадувала нам про забуту духовність і високі поривання людської душі. Мовою корнеплас- тики вона розповідала про знівечені, спалені скарбниці людського духу - бібліотеки (“І книги мають свою долю44, 1974). Її “Хотабич44 (1977) - бентежний, бунтівний дух, що рветься з оков навколишнього життя” (5) Маю надію, що портрет цієї щедро обдарова ної українки, нашої сучасниці і рідної мені люди ни, вийшов досить переконливий, попри мої сум ніви щодо існування цілковитої об'єктивности. П Р И М ІТ К И 1. Інтерв'ю, яке взяла у Мар'яна Наталя Пільгук, див. її статтю “Поклик" в журналі: Радянська жінка. - 1990. - No7. - С . 18-19. 2. Там само. - С. 18. 3. Анатолій Шпаков. У співпраці з природою // Україна. - 1975. -No 52. 4. Володимир Очеретний. І науковець і митець // Вінницька правда. - 1985. 5. Наталя Пільгук. Цит. стаття. - С. 18. Ася Г У М Е Ц ЬК А “Хотабич
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
