Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ініціятор громадівського руху, чиє ім ’я та діяльність мало відомі українському загалу... Олена Доброграєва народилася в Бесарабії 1864 року. Батько її був урядовцем, а мати - багата дідичка, що мала великий маєток біля міста Сороків. Середню освіту здобула Олена в інституті шляхетних дівчат, дуже добре знала європейські мови і могла б стати світською панною. Та бажання вчитися далі привело її до Києва на Вищі жіночі курси, де вона виявила свій хист до наукової роботи. Вона дбайливо працювала над історією всесвітньої літератури у професора Дашкевича та історією України у професора В. Антоновича. Реферати, написані О. Доброграєвою з цих дисциплін, привертали увагу всіх курсисток. Слухати її приходили не тільки товаришки з курсу, а й старші учасниці. У професора Антоновича вона написала дипломну роботу на тему Гайдамаччини. Володимир Боніфатійович високо оцінив цю працю, він побачив цікаві паралелі, висновки, варті уваги, що зробили б честь ученим історикам України. Вибір теми дипломної роботи дослідницею мотивувався соціяльною історією українського народу. Цю працю В. Антонович хотів надрукувати, але робота потрапила до рук матері Доброграєвої, особи з дуже консервативними поглядами. Вона побачила в ній замах на соціяльні основи громадянства та знищила усі рукописи. Працюючи активно в ділянці історії, Доброграєва вела інтенсивну громадську роботу, саме таку, яка захопила її цілком. Струнка та гарна, чорнява з смуглявим обличчям, темними очима та ледь кучерявим волоссям, Доброграєва зовсім не слідкувала за вишуканістю чи прикрасами. Ходила завжди гладенько зачесана, в одязі старомодного покрою. Ж ила вона справді таки аскетично, ніколи не пильнувала ні своїх прибутків, ні здоров’я, уся була в громадських справах. Напівмолдаванка з Бесарабії родом, вона стала палкою українською патріоткою, що прекрасно володіла українською, знаннями з історії, української етнографії та літератури. Добре знаючи окремих членів Старої Громади, Олена Доброграєва не захоплювалася їхньою програмою як занадто поміркованою. Учасниці поважали Володимира Антоно вича, порадника у справах національно-куль турних, але в політиці та соціяльних питаннях гурток Доброграєвої шукав ширших підходів і з О ксана П А Х Л Ь О В С Ь К А Темних пасток гранітні оскали — над проваддям троє обірвавсь. О, яке ж воно зле і лукаве, це століття, щ о мучило нас! Гуркотіло, ревло, поспішало, убивало, пускало сльозу. І нічого для нас не лиш ало, крім ощирених пасток внизу. А ле потім, колись, не сьогодні, з недозримого нам рубежа, О бізветься тірольським іодлем над проваллям горя душа. І не буде вже ніч нерушима — тілки синій над нами вігвам. І зітхнеться високим вершинам, і заплачеться вічним снігам. часом усе більше наближався до програми Драгоманова. І найбільше це можна сказати про саму Олену. О. Доброграєва була людиною великої завзятості, вміла красно говорити, переконувати, організовувати, дбати скрізь про лад. Коли закладалися молодіжні гуртки, вона усіх миттєво запалювала, часом сперечалася, переконувала, підганяла пасивних, роздавала товаришам книжки та нелегальну літературу. В ній жила душа пропагандистки, вона поривалася знаходити та залучати до роботи прихильників тих ідей, що їм сама служила. Літом 1885 року гурт української молоді організував екскурсію до Галичини під ке рівництвом В. Антоновича. М іж екскурсантами були дві курсистки: Олена Доброграєва та Катерина Мельник (пізніше відома вчена К. Антонович-Мельник). Метою поїздки Добро граєвої до Галичини було прагнення позна йомитися із закордонною українською літера турою, молодими галицькими народовцями- драгоманівцями та налагодити пересилку літера тури на Велику Україну. Під час перебування в Галичині курсистки стали учасницями вечірки пам ’яті М. Костомарова, що відбулася в Тер нополі.
Page load link
Go to Top