Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
якии гарантує задоволення всіх національних потреб. Навіть ті меншини, які нараховують менше одного відсотка від населення України мають свої середні й вищі навчальні заклади. Для єврейського населення відкрито гімназію та Соломонів університет, польські школи і фа культети є в Київському, Львівському націо нальних університетах та в Тернопільському і Слов’янському університетах. У м. Берегово (Закарпаття) функціонує Угорський універси тет тощо. На очах у всього світу посиленно зни щується українська мова. У місті Запоріжжі, де офіційно 61 відсоток українців, а росіян - 34,2 російських середніх шкіл - 131, а українських - лише 17, в Донецьку - 1 українська школа. А варто пригадати, що за даними перепису, росіяни в жодній з областей України (окрім Криму - 67 %) не мають більшости серед населення. Тільки у двох областях їхня кількість наближається до половини: у Луганській області (44,8 %) та в Донецькій (43,6 %). Отже, і в цих областях живе понад 50 % українців, які не мають жодної змоги задовольнити свої куль турні й духовні потреби, бо 95-97 % навчання у цих областях проводиться виключно російською мовою. То хто ж утиснений у своїх правах ? Станом на 1 січня 1997 p., за даними Державного комітету України у справах націо нальностей та міграції, в Україні видавалося 1356 російськомовних газет і журналів, причому чимало з них за державної підтримки. І тепер російськомовна преса є доміну ючою. Нехтування законами України щодо розвитку національних традицій, державної української мови матиме непередбачувані нас лідки. Байдужість до формування стереотипів українського етнокультурного середовища від платить з часом не тільки маргіналізацією на селення, але значно важчими наслідками мо- рально-психічних деформацій, міжетнічними конфліктами, стане перешкодою до формування української нації. Висновки можна зробити наступні. Це заходи по збереженню етнокультури українців при державній підтримці української культури усіх галузей: професійної і народної. Друге - це пропаганда знань про культуру, етнічну історію українців через засоби ЗМІ. Важливим є виховання дітей в родині і школі. І очевидно, без місцевих українських меценатів справа у вихо ванні й 1 поширенні* знань про свою культуру, не матиме успіхів. Степан ЧАРНЕЦЬКИЙ ГЕЙ, СИПЛЕ СНІГ... Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг, І біла ніч приходить, За мною сто завіяних доріг, А віддаль тугу родить. До тебе краю, бідний мій, За горами, ріками - Я в студінь, в ніч під шум завій Раз-враз лечу думками... Добраніч, краю, рідний мій, Журбою оповитий, Розвіяв вітер цвіт твоїх надій - І смутком ти залитий! В широкиггсвіт, хоч не для тебе, ні! Розбрились твої сили І в непривітній, зимній чужині Ростуть твої могили ... Камінне узгіря Володимира Васічко ‘Сумні ідем”. Львів-Київ, 1920 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
