Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
якии гарантує задоволення всіх національних потреб. Навіть ті меншини, які нараховують менше одного відсотка від населення України мають свої середні й вищі навчальні заклади. Для єврейського населення відкрито гімназію та Соломонів університет, польські школи і фа культети є в Київському, Львівському націо нальних університетах та в Тернопільському і Слов’янському університетах. У м. Берегово (Закарпаття) функціонує Угорський універси тет тощо. На очах у всього світу посиленно зни щується українська мова. У місті Запоріжжі, де офіційно 61 відсоток українців, а росіян - 34,2 російських середніх шкіл - 131, а українських - лише 17, в Донецьку - 1 українська школа. А варто пригадати, що за даними перепису, росіяни в жодній з областей України (окрім Криму - 67 %) не мають більшости серед населення. Тільки у двох областях їхня кількість наближається до половини: у Луганській області (44,8 %) та в Донецькій (43,6 %). Отже, і в цих областях живе понад 50 % українців, які не мають жодної змоги задовольнити свої куль турні й духовні потреби, бо 95-97 % навчання у цих областях проводиться виключно російською мовою. То хто ж утиснений у своїх правах ? Станом на 1 січня 1997 p., за даними Державного комітету України у справах націо нальностей та міграції, в Україні видавалося 1356 російськомовних газет і журналів, причому чимало з них за державної підтримки. І тепер російськомовна преса є доміну ючою. Нехтування законами України щодо розвитку національних традицій, державної української мови матиме непередбачувані нас лідки. Байдужість до формування стереотипів українського етнокультурного середовища від платить з часом не тільки маргіналізацією на селення, але значно важчими наслідками мо- рально-психічних деформацій, міжетнічними конфліктами, стане перешкодою до формування української нації. Висновки можна зробити наступні. Це заходи по збереженню етнокультури українців при державній підтримці української культури усіх галузей: професійної і народної. Друге - це пропаганда знань про культуру, етнічну історію українців через засоби ЗМІ. Важливим є виховання дітей в родині і школі. І очевидно, без місцевих українських меценатів справа у вихо ванні й 1 поширенні* знань про свою культуру, не матиме успіхів. Степан ЧАРНЕЦЬКИЙ ГЕЙ, СИПЛЕ СНІГ... Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг, І біла ніч приходить, За мною сто завіяних доріг, А віддаль тугу родить. До тебе краю, бідний мій, За горами, ріками - Я в студінь, в ніч під шум завій Раз-враз лечу думками... Добраніч, краю, рідний мій, Журбою оповитий, Розвіяв вітер цвіт твоїх надій - І смутком ти залитий! В широкиггсвіт, хоч не для тебе, ні! Розбрились твої сили І в непривітній, зимній чужині Ростуть твої могили ... Камінне узгіря Володимира Васічко ‘Сумні ідем”. Львів-Київ, 1920 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2002 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top