Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Стефанія ПАВЛИШИН ЮВІЛЕЙ СКРОМНОЇ ПАТРІОТКИ Леся Блавацька (ліворуч) і Стефанія Павлишин. Коли питають, хто така Леся Блавацька, відповідь переважно звучить: “Це кузинка славної співачки Іри Маланюк. Дійсно, вони близько споріднені через нашу знамениту оперну співачку Соломію Крушельницьку. Та Леся Блавацька має свою власну, і дуже дра матичну біографію. Досить, що упродовж 12 років вона була політичним в’язнем в радян ських гулагах. Дехто може сказати: “Це сумно, але таких було у нас мільйони”. Це правда, але ми повинні, як інші народи, голосніше говорити про свої кривди; позатим, Леся Блавацька є лю диною небуденною. Пройшовши все пекло, вона завжди усміх нена, оптимістка, любить людей не тільки на словах, але в діянні для їх добра. У свої 75 років Леся активно діє у товаристві політв’язнів, у Рідній школі, Комітеті сприяння Академічній гімназії, у Товаристві ветеранів праці, яких вона буквально “годує”, то значить видає другі сні данки. Також акомпанює хорові політв’язнів, бо сама могла б стати музикантом, як би не “визволителі”. Її життєвий шлях справжньої патріотки є свідчення великого значення родинних традицій і виховання. У міжвоєнні роки її мати була настільки активною громадською діячкою, що була примушена з чоловіком-судцею переїхати працювати до Західної частини Польщі. Єдина дочка Леся виховувалася у Львові в рідні. Навчалася гри на фортепіяно в Музичному інституті ім. Лисенка, що і допомогло їй пере жити заслання за полярним колом. Сама нав чилася гри на баяні-гармонії і після десяти років важких робіт в тюрмі останні два - вела “куль турну роботу”. Уперше не подобалося радянській владі коли Леся під час похорону Митрополита Шеп- тицького приготовила і несла напис на його честь. Тоді закінчилося виключенням, без права дальшого навчання, з Торгово-економічного інс титуту. Звернулася за порятунком до директора консерваторії, композитора і піяніста Василя Ба- рвінського. Він не дивився на заборону - оскіль ки Леся Блавацька не мала достатньої піяні- стичної підготовки для вступу на фортепіянний факультет, він створив спеціяльно для неї клясу арфи. Спровадив вчительку аж з Москви (бо ближче не було), і Леся була у неї єдиною сту денткою. Та це продовжувалося недовго. Наступною провиною Блавацької було... “отруєння українських письменників”! Нещо давно вона давала інтерв’ю у львівській пресі на цю тему. Київські поети, серед них М. Риль ський і В. Сосюра, перебуваючи у Львові 13 січня, дуже хотіли відсвяткувати “Маланку”, то
Page load link
Go to Top