Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
тися, чути її голос - бадьорий, оптимістичний, позбавлений будь-якого патосу, афектації. Пишу цю статтю без її відома, бо не знаю, чи хотіла б вона цього. Це буде для неї все ж милою несподіванкою, бо при всій скромності вона дуже проста і безпосередня. На сторінках цього журналу я вже бажала многая літа моїй товаришці - відомій ком позиторці Лесі Дичко. Та тоді я ще не знала закінчення довгого гуцульського бажання. А звучить воно так: “Щастя, віку, краси, гонору і поваги!” Роман САВИЦЬКИЙ (мол) ХАРИЗМА МУЗИКОЗНАВЦЯ Читачі “Нашого Життя” добре знають видатного сучасного музикознавця - Стефанію Павлишин (Львів). Її розважливі й об’єктивні огляди п. н. “Українська музична культура сьо годні” та “Українська музика у світовому кон тексті” дали таку потрібну нагоду на тверезі роз думи над мудрими словами досвідченої авторки. Друкується вона систематично, написавши низку 1950-их pp. монографій, оглядів, статтей, рецензій - разом понад 200 праць різними мовами, (д-р Павлишин - одна із небагатьох науковців України із добрим знанням англійської мови). Між її темами - історичні явища та вартості, численні музичні прояви буремного 20-го століття. До її особливо сміливих виступів належать численні статті, сценарії та звернення в справі нелегкої та штучно гальмованої регабілітації великого композитора-мученика Василя Барвінського. Річ-бо в тім, що бути сміливим та оригінальним автором-музикознавцем в Нью-Йорку чи в То ронто - заслуга не така вже й велика. Тим більше треба цінувати заходи С. Павлишин в обороні доброго імені цієї безконечно доброї людини і мистця, заходи, які увінчалися остаточним успіхом понад 10 років тому. Щоб вагомий доробок життя та його те матику донести до сучасних поколінь, минулого року вийшов “Біо-бібліографічний покажчик” всіх праць С. Павлишин у серії “Мистці Львова” Закінчення зі стор. 6. “Щось інше хоче вже від нас доба”. Тож Оленине кредо - “вихопити істини суть”. І хай поки що отак: “Після роботи, закріпивши кран, // Іду, і вірш мені лоскоче груди, - // Сама собі і сцена, і екран, // Й душа, яку колись полюблять люди”. Вона не славолюбна. Вона з тих людей, що мають занадто низький больовий поріг. “Пишу - як в полум’я лечу...” - це її вже почутий голос. Є в будівельників таке поняття: стійкість крана. Бо ж тиснуть на нього вітер, вантаж, вага самої під егідою Львівської державної наукової бібліотеки та Музично-меморіяльного музею Соломії Крушельницької у Львові. У виданні відображено основні віхи життя і науково-педагогічної діяльносте цього доктора мистецтвознавства. Упорядники (М. Кривенко, Н. Письменна, Л. Терещенко) розрахували по кажчик на наукових працівників, студентів, кра єзнавців. Відповідальний за випуск: О. Дурдель, комп’ютерний набір і верстка Р. Пасічник. Вступна стаття від упорядників уводить читача у світ заслуженої С. Павлишин, знайо мить із її високими нагородами, та пояснює методологію цього цінного довідника. Про її життєві принципи та енергію пи шуть на початку видання музикознавці Дагмара Дувірак та Любов Кияновська. Окремо зібрано уривки листів, спогадів і роздумів про цього на уковця різними мовами п. н. “Харизма Стефанії Павлишин”. Каталог завершується іменним по кажчиком та списком періодичних видань, вико ристаних у довіднику, їх місцем появи. Вихід цього видання приурочений до 70- ліття проф. Павлишин, що його належно від значено торік у культурних колах Львова. У складних поточних видавничих умовах, на жаль, і ця бібліографія вийшла, замалим накладом. А каталог і взірцевий зміст життя Стефанії Пав лишин заслуговує на далеко ширше розпо всюдження в Україні та діяспорі. конструкції, нахил колії - і хочуть перекинути. І всім цим силам треба протидіяти - стійкістю. Чи не в одного крана-журавлика і вчиться стійкости Олена Кугай? І в того листочка, що “прохромився на стерні, // Мов я, піддатись вітрові не хоче”. І затято вірить, “що Муза і крани над містом // Вкраїну й мене піднесуть”. *Кран - підойма, стріла, що використовується на будівництві багатоповерхових споруд.
Page load link
Go to Top