Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Л ю дм и ла С М О Л Я Р ВОНА ТВОРИЛА ІСТОРІЮ: ПАМ’ЯТІ ЗІНАІЩИ МІРНОЇ (1875-1950) П. НА ЕШҐРАЦП (Продовження, поч. в ч. 10) Після того, як Центральна Рада була змушена виїхати з України, будь-яка праця на окупованій землі стала неможливою, і саме тому Українська Національна Жіноча Рада зосередила всю свою увагу на діяльності за кордоном. Комітет Української Національної Жіночої Ряди звернувся до всіх більших осередків українських жінок на еміграції з пропозицією утворити філії Ради. Слід було об'єднати жінок-емігранток і організувати центри, які могли б установити зв’язки з Національними Радами тих країн, де проживали українки. Зінаїда Мірна відіграла вагому роль в об’єд нанні українського жіноцтва на еміграції та збере женні тих традицій нашого жіночого руху, які були закладені протягом десятиріч попередньої праці на Батьківщині. Коли подружжя Мірних в 1920 р. при їхало до Німеччини, Зінаїда негайно приєдналася до громадської праці українців і стала засновницею та головою Берлінської філії Української Національної Жіночої Ради (1920-1923 pp.). Вона налагодила кон такти з німецькими організаціями Національною Ра дою та Лігою Миру і Свободи. Заходами Берлінської філії УНЖР влаштовувалися лекції, вечірки, доповіді. Удалося зв'язатися з Червоним Хрестом Швеції, який надсилав білизну для української еміграції. У 1924 р. подружжя Мірних переїхало до Праги. З усіх країн Західної та Центральної Европи найсприятливіші умови для українців створилися в Чехословаччині, і ця країна на чверть століття стала центром української еміграції. З приїздом до Праги, Зінаїда одразу вступила до Українського Жіночого Союзу (УЖС), який, з ініціятиви групи жінок на чолі з Ольгою Галаган, було засновано 12 червня 1923 р. Втім, надзвичайно швидко після приїзду до Праги, 3. Мірна, стала головою УЖС завдяки своїм організаторським здіб ностям та вмінню залучати до праці людей. Саме ЗінаХді Мірній належить заслуга розвитку УЖС у Празі, який став у міжвоєнний період най- сильнішим центром українського жіноцтва на емігра ції. Вона вміла творчо працювати з людьми і надати всьому навколо порядок та лад. Була громадською діячкою в найкращому розумінні цього слова: спо кійна, водночас, енергійна, наділена неабияким організаторським талантом. Вона ніколи не ухилялася від праці, яку вважала потрібною для організації. Опинившись за кордоном і втративши мож ливість працювати на рідних теренах, українське жіноцтво чітко бачило, що час приневоленого пере бування за кордоном слід використати для: 1/ об’єднання українських жінок, підготови їх до творчої громадської й державницької праці, до розуміння ідеї визвольного жіночого руху та виховання жінок політично та національно свідомими особистостями; 2/ нав’язування контактів українських жіночих організацій з міжнародними організаціями та інформування світової громадськосте через міжна родні організації про українські проблеми. З плином часу, оцінюючи працю українських жінок, Зінаїда Мірна писала: “Українська жіноча еміграція не змарнувала часу і виконала завдання, поставлені перед нею історією”. Завдяки своїй тактовности, ввічливости та вмінню зрозуміти кожного, Зінаїді Мірній вдалося залучити до праці у товаристві значну кількість жінок еміграції. Вона вміла створити особ ливу етику співпраці, якої так не вистачає сучасним керівникам жіночих організацій. У 1928 p., за ініціятивою Зінаїди Мірної, УЖС відкрив майстерню українських вишивок, що мала надати допомогу своїм немаєтним членкам та пропагувати українське мистецтво. Майстерня Союзу допомагала в організації українських виставок у Празі, Чікаго й Нью-Йорку. За результатами виставки у Плзені УЖС дістав диплом від чеського уряду. У 1933 p., без жодної сторонньої підтримки, Жіночий Союз організував у Празі власну їдальню, яка від початку стала досить важливим осередком культурного життя українців Праги. При їдальні існу вала також Допомогова та Культурна комісії, завдяки чому вона стала справжнім Українським Клубом. Там відбувалися збори різних організацій, то був центр, де українці могли розвивати товариське життя. Від відували їдальню також і чужинці, особливо ті, що приїздили до Праги в українських справах. Загальний тон жіночим справам задавала Зінаїда Мірна. У неї було якесь надзвичайне відчуття актуальності дій. Вона чітко вміла визначити головне і відкинути другорядне, вона немов би постійно трималася тієї “нитки Аріадни”, що дозволяла Українському Жіночому Союзу не тільки вижити у складних умовах еміграції, а й гідно працювати. Особлива роль 3. Мірній належить в публікації матеріялів про розгортання українського жіночого руху, діяльність УЖС, Української Національної Жіночої Ради, про українські справи загалом. Завдяки таким публікаціям вона мала змогу інформувати світову громадськість про становище в Україні,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
