Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
російському перекладі, пані Олена ніколи не розмовляла зі мною, як і не вступала в бесіду ні з ким із свого оточення, та мені здавалося, що, коли я заходила в бібліотеку за новою книгою, очі пані Олени ставали теплими і лагідними. Потім я довідалася - в неї був єдиний син, здається, мій ровесник, його арештували разом з нею і тримали десь у страшних нетрищах ГУЛагів - кожне її, необережне слово могло коштувати йому нових мук, а навіть і молодого життя. Вона мовчала. О, неперевершена каде- бістська інквізиція! Тепер ще про одну страдницю, яку потім, одного з буденних, лагерних днів, привезли сюди. Спираючись на березовий ціпок, шкутильгаючи, вона підійшла до звільненого на нижніх нарах місця. Скільки їй було років - 20 чи 60?.. Права рука нерухомо звисала, на голові був пожовклий від прання бинт, великі, сумні очі. В нічній тиші заснулого бараку розповідала мені свою історію. Після загибелі рідних, - батьків і молодшого братчика - яких розстріляли переодягнені на УПАівців кадебісти, (будучи зв'язковою, в ту ніч вона виконувала завдання), маючи гімназіяльну освіту і вміючи друкувати на машинці, після цієї трагедії пішла в підпілля - працювала в Проводі, видавала підпільну газету, знала розташування майже всіх боївок в окрузі. 1947 їх бункер оточили, разом із нею там ще було два хлопці, під час короткого бою, встигла спалити всі документи, останню кулю пустила собі в голову, розторощила лобову кістку, але не померла. Непритомною забрали її в тюрму, страшно катували, вимагаючи видати розташу вання боївок, зламали праву руку і гомілку правої ноги, потім кинули в підвал помирати, вона лежала на бетонній підлозі і, коли раз на день їй підсовували до рота бляшану миску з баландою* - з рани в голові туди стікала кров. Вижила, тепер тут, у Мордовії, щось робитиме однією рукою. Рана на чолі затяглася тоненькою шкірою, було видно, як пульсує під нею живчик. Коли в 54-му, після смерті Сталіна, нас почали пересуджувати і висилати на поселення в Сибір, просила дати їй мою домашню адресу і дозвіл приїхати до мене, якщо її випустять - на той час нікого з родини в неї не було: "Доглядатиму твою донечку, ти знаєш - я зможу". Коли влітку 1956 я повернулася додому, від О лі жодної вістки не було. Де закінчилася твоя дорога, моя мужня посестро? Шумлять, певно, над твоєю могилою вікові мордовські ліси. У Десяту Річницю нашої довгожданої Незалежносте пом'янімо їх у своїй тихій М олитві... * Тюремна страва. РОЗВАЖАННЯ МАТЕРІ ТЕРЕСИ Люди є нерозважливі, нелогічні та самолюбиві Незважаючи на те-люби їх! Коли робитимеш добро - люди оскаржуватимуть що в тебе егоїстичні потойбічні мотиви. Незважаючи на те - роби добро / Коли матимеш великі успіхи» то здобудеш фальшивих друзів та правдивих ворогів „ Незважаючи на те - прагни до накресленої мети І Добро* яке ти зробиш сьогодні піде в забуття завтра. Незважаючи пате*роби доброІ Через свою чесність та відвертість ти станеш вразливим , Незважаючи на те —будь чесним та щирим! Те, що тобі довелося будувати впродовж багатьох років, може бути зруйноване за одну ніч . Незважаючи на те - будуйї Люди , які є тправду у великій потребу можуть на тебе напасти, коли станеш їм у пригоді Незважаючи на те - допомагай їм! В ід себе дай світові все найкраще > що тільки можеш дати} і за це тебе поб’ють* У будь-якому разі дай світові все найкраще, що тільки можеш дати! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top