Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
на горе, не здійснилося. Іванна була довголітньою членкою Патріар хального Товариства. Останніми роками стала актив ною членкою Юпобу сеньйорів при парафії св. Володимира і протягом двох років учила в суботній школі українознавства при церкві. Завжди заохо чувала молодь, працювати для громади. Її гуманізм і жертовність виявлялися на кожному кроці. Не жаліла часу і грошей для допомоги сиротинцям і неза- безпеченим людям в Україні та новоприбулим, які поселилися в околицях Гемпстеду. Часто відвідувала і потішала хворих членок нашого Відділу. З великою посвятою і чималим зусиллям доглядала важко хвору маму, згодом тешу і брата та з болем у серці відпроваджувала їх в останню дорогу. Іванна була оптимісткою, уміла радіти життям, у якому домінувала любов до сім’ї і громадської праці для рідної громади, за що користувалася симпатією і любов’ю. Під час похорону, крім приятелів і знайомих, від Округи СУА Нью-Йорку прощали Іванку Л. Закревська, від 103-го Відділу - X. Подолюк. Залишила Іванна у глибокому смутку чоловіка д-ра Юрія Солтиса, доньку Лідію з родиною та братову Віру Погорецьку з родиною. Прощай, наша дорога Подруго!... Нехай американська земля буде тобі легкою, а пам’ять про тебе житиме з нами завжди. Л Ю Д М И Л А ВОЛИ Н СЬКА 22 червня ц. р. ми відпровадили на вічний спочинок св. п. Людмилу Волинську - членку 89-го Відділу СУА у Кергонксоні. Людмила народилася 1922 р. в містечку Вермиліївка, над Дніпром. Походила з давнього козацького роду Шарих, батьки були вчителями. Мати Марта Мойсеева залишилася із трьома дітками, коли батька - учасника боїв під Кругами - розстріляли 1930 р. Родина пережила жах голо домору. Після закінчення десятої кляси Людмила вступила до технічного інституту, але фашистська навала перервала студії. Разом з матір’ю і сестрою Людмила виїхала до Берліну, де працював її дядько Степан Донцов. Людмила влаштувалася працювати україномовним диктором радіо і водночас стала членом редакції газети для остарбайтерів. 1943 р. одружилася з д-ром Олегом Волянським. Подружжя жило в таборі переселенців у Британській зоні, де народилися дві доні Лілея і Богдана. Обдарована гарним голосом, Людмила висту пала в театрі “Ренесанс” під керівництвом артиста Григорія Манька-Ярошевича. 1950 р. родина виїхала до Америки і поселилася у штаті Нью-Йорк, де д-р Волинський працював психіятром. Тут народилися ще три сини - Тарас, Ігор і Лев. Крім мистецьких виступів, Людмила займалася журналістикою, дописувала до різних газет і журналів, у 1974 р. почала працювати в редакції щоденника “Свобода”. Під її орудою з’явилася низка альманахів Українського Народного Союзу. 1980 р. родина переїхала до Кергонксону. Людмила належала до різних організацій: була членом Управи Спілки Українських журналістів, в Союзі Українок Америки була обрана культурно- освітньою референткою Відділу Похоронні відправи відбулися 25 червня. 2001 р. в місцевій церкві Пресвятої Трійці. Панахиду відправили о. Юрій Годенчук і о. канонік Омелян Шараневич. Прощальне слово від Відділу виголосила д-р Стефанія Барановська, в якому розказала про життя і діяльність св. п. Людмили Волянської. Від друзів-журналістів прощали Людмилу редактори Любов Дмитришин-Часто і Петро Часто, який сказав: “Людмила Волянська була велика дружина і мати, велика хрисгіянка. Вона була певна, що блаженні ті люди і народи, які йдуть правою дорогою. Останні її дні були осяяні доброю новиною - приїздом Папи в Україну. Вона вибиралася його зустрічати, гаряче вірила у силу святого Престолу, у силу Вселенської церкви. З цією вірою прийняв її милосердний Господь.” Спочила Людмила Волянська на цвинтарі св. Духа в Гемптембуріу. Нехай світла пам’ять про неї залишиться глибоко у наших серцях. Михайлина Баран, пресова референтка.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
