Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
на горе, не здійснилося. Іванна була довголітньою членкою Патріар хального Товариства. Останніми роками стала актив ною членкою Юпобу сеньйорів при парафії св. Володимира і протягом двох років учила в суботній школі українознавства при церкві. Завжди заохо чувала молодь, працювати для громади. Її гуманізм і жертовність виявлялися на кожному кроці. Не жаліла часу і грошей для допомоги сиротинцям і неза- безпеченим людям в Україні та новоприбулим, які поселилися в околицях Гемпстеду. Часто відвідувала і потішала хворих членок нашого Відділу. З великою посвятою і чималим зусиллям доглядала важко хвору маму, згодом тешу і брата та з болем у серці відпроваджувала їх в останню дорогу. Іванна була оптимісткою, уміла радіти життям, у якому домінувала любов до сім’ї і громадської праці для рідної громади, за що користувалася симпатією і любов’ю. Під час похорону, крім приятелів і знайомих, від Округи СУА Нью-Йорку прощали Іванку Л. Закревська, від 103-го Відділу - X. Подолюк. Залишила Іванна у глибокому смутку чоловіка д-ра Юрія Солтиса, доньку Лідію з родиною та братову Віру Погорецьку з родиною. Прощай, наша дорога Подруго!... Нехай американська земля буде тобі легкою, а пам’ять про тебе житиме з нами завжди. Л Ю Д М И Л А ВОЛИ Н СЬКА 22 червня ц. р. ми відпровадили на вічний спочинок св. п. Людмилу Волинську - членку 89-го Відділу СУА у Кергонксоні. Людмила народилася 1922 р. в містечку Вермиліївка, над Дніпром. Походила з давнього козацького роду Шарих, батьки були вчителями. Мати Марта Мойсеева залишилася із трьома дітками, коли батька - учасника боїв під Кругами - розстріляли 1930 р. Родина пережила жах голо домору. Після закінчення десятої кляси Людмила вступила до технічного інституту, але фашистська навала перервала студії. Разом з матір’ю і сестрою Людмила виїхала до Берліну, де працював її дядько Степан Донцов. Людмила влаштувалася працювати україномовним диктором радіо і водночас стала членом редакції газети для остарбайтерів. 1943 р. одружилася з д-ром Олегом Волянським. Подружжя жило в таборі переселенців у Британській зоні, де народилися дві доні Лілея і Богдана. Обдарована гарним голосом, Людмила висту пала в театрі “Ренесанс” під керівництвом артиста Григорія Манька-Ярошевича. 1950 р. родина виїхала до Америки і поселилася у штаті Нью-Йорк, де д-р Волинський працював психіятром. Тут народилися ще три сини - Тарас, Ігор і Лев. Крім мистецьких виступів, Людмила займалася журналістикою, дописувала до різних газет і журналів, у 1974 р. почала працювати в редакції щоденника “Свобода”. Під її орудою з’явилася низка альманахів Українського Народного Союзу. 1980 р. родина переїхала до Кергонксону. Людмила належала до різних організацій: була членом Управи Спілки Українських журналістів, в Союзі Українок Америки була обрана культурно- освітньою референткою Відділу Похоронні відправи відбулися 25 червня. 2001 р. в місцевій церкві Пресвятої Трійці. Панахиду відправили о. Юрій Годенчук і о. канонік Омелян Шараневич. Прощальне слово від Відділу виголосила д-р Стефанія Барановська, в якому розказала про життя і діяльність св. п. Людмили Волянської. Від друзів-журналістів прощали Людмилу редактори Любов Дмитришин-Часто і Петро Часто, який сказав: “Людмила Волянська була велика дружина і мати, велика хрисгіянка. Вона була певна, що блаженні ті люди і народи, які йдуть правою дорогою. Останні її дні були осяяні доброю новиною - приїздом Папи в Україну. Вона вибиралася його зустрічати, гаряче вірила у силу святого Престолу, у силу Вселенської церкви. З цією вірою прийняв її милосердний Господь.” Спочила Людмила Волянська на цвинтарі св. Духа в Гемптембуріу. Нехай світла пам’ять про неї залишиться глибоко у наших серцях. Михайлина Баран, пресова референтка.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
