Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
И ІР Е С Х 1Ш И Ш :М 1Ж У ;В ІЯ Н 0 € 'Г Ї: ІВАННА СОЛТИС Важко повірити, що минає рік, як з волі Божої, по довгій і тяжкій недузі, вечірньою порою 8 листопада 2000 р. відійшла у вічність Іванна Солтис, з дому Погорецька - голова 103-го Відділу Союзу Українок Америки. Сумна і неправдоподібна звістка про передчасну смерть Іванни до глибин зранила серця її подруг-союзянок і навколишньої громади. Іванна народилася 28 жовтня 1932 р. у місті Бучачі в Україні у свідомій патріотичній родині Андрія і Євгенії (з Антоновичів) Погорецьких. Її дитячі роки були виповнені теплотою люб’ячої сім’ї, безжурністю та дитячими мріями. Іванка почала народну школу в Бучачі. 1944 р. родина Погорецьких з двома дітьми Іванкою і Остапком виїхала з рідних земель і опинилася у таборі Мітенвальд у Німеччині. Тут Іванка продовжувала вчитися у середній школі і вступила до Пласту. У Пластовому таборі познайомилася з Юрієм Солтисом - майбутнім своїм супругом. Тут перейшла свою першу болючу втрату - 1946 р. несподівано помер її Батько. Іванка завжди згадувала його з великою пошаною і любов’ю. Він зародив у її душі багато гарних прикмет, передусім, - національну свідомість і любов до Рідного Краю, почуття людської гідности і доброти. У грудні 1949 р. мати з двома дітьми виїхала до Америки і зупинилася в Коговсі, Н.-Й. 1952 р. родина переїхала до Гемпстеду (Лонг Айленд) і стала парафіянами церкви св. Володимира. За деякий час мати Іванки вийшла заміж удруге. Судилося так, що у той сам час і тим самим кораблем прибув також до Коговсу Юрій Солтис. Молода пара продовжила своє знайомство і 1954 р. вони одружилися. Юрій почав працювати у місцевій школі в Юнандейлі вчителем іспанської мови, а згодом здобув докторат з іспанської літератури. Іванка закінчила курс бухгалтерії і працювала в друкарні “Double day” в Гарден Ситі. Коли народилася доня Лідія, Іванка повністю посвятилася її вихованню, що увінчалося успіхом: дочка успішно закінчила студії права і вийшла заміж за адвоката Артура Белендюка. Великою гордістю для Іванки стала онучка Оксанка. З юних років Іванка віддавалася громадській діяльності. Була ініціятором і одною із засновниць 103-го Відділу СУА 1969 р у Гемпстеді. Стала першою заступницею голови Відділу. За 32 роки існування Відділу була активною членкою і займала різні пости в його Управі. 1995 р. знову було обрано її головою і вона перебувала на цій посаді до кінця життя. Коли постало питання розформування Відділу, вона вперто і послідовно чинила цьому спротив та, навпаки, заохочувала членок до інтенсивнішої праці і до приєднання нових членок. Незважаючи на важку недугу, ще їздила на засідання Управи Округи до Нью-Йорку та добрими порадами допомагала член- кам продовжувати працю. Від своєї матері, яка була членкою Союзу Українок ще в Бучачі, а згодом у нашому Відділі, Іванна винесла глибинну любов до української культури. Вона захоплювалася українською вишив кою, обдарована музичним талантом і прегарним голосом, залюбки співала і деклямувала. Із своїм ліричним сопрано була неодмінною членкою церков ного хору та активною членкою хору “Думка”. Завжди з привітною усмішкою і щедрим серцем пра цювала для молоді, дбала про збереження української культурної спадщини та заохочувала до цього молодих. Іванна була членкою Восьмого куреня УПС ім. Григора Орлика. До кінця життя працювала у Пласті - допомагала плянувати і проводити щорічні пластові змагання під назвою “Орликіяда”, була однією із активних пластунок Пластової станиці Гемпстеду. Уже в останніх днях життя ще вірила, що допоможе станиці відсвяткувати 50-літній ювілей. Це бажання, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top