Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША СУЧАСНИЦЯ ІКОНОПИС ДАРІЇ ГУЛЯК-КУЛЬЧИЦЬКОЇ Дарія Гуляк-Кульчицька. У розвитку культури в західній діяспорі за останнє півстоліття особливо визначилось мистецтво, зокрема живопис і графіка. Укра їнські мистці, деякі з них визначні, збагачували своєю творчістю культурне життя, допомагали утримувати духовий звязок з далекою Бать ківщиною. Численні виставки, індивідуальні і групові, знаходили відгук і були збільшого успішними, бо зорове сприйняття творів було доступне і мало своїх шанувальників. Проте відносно небагато мистців вибирали іконогра фію як головний жанр своєї творчости. Саме такою особою в українській громаді ширшого Клівленду є “наша власна” союзянка (33-ій Відділ СУА) Дарія Гуляк-Кульчицька, яка вже понад 20 років працює в ділянці іконопису. Дарія Гуляк народилася в Україні в околи ці Бучача. Батько, агроном, працював в Масло- союзі. Умів добре малювати і, коли під час війни в 1944 році родина опинилася в Німеччині, малював картини та обмінював їх на харчі. В 1949 році вони виїхали до Канади і поселилися в Торонті. Тут Дарія виростала в українському середовищі, здобула середню освіту. Любила малювати і вагалася, - студіювати мистецтво чи біологію. Переміг “практичний” фах і вона вступила на біологічний факультет Детройт- ського університету, який згодом закінчила з дипломом магістра. Тут пізнала і одружилася з д-ром Юрієм Кульчицьким. Він став викладачем історії в Янгставнськім стейтовім університеті, а Дарія навчалась там вечорами на курсах з мистецтва. Вона залюбки малювала квіти, краєвиди, Гуцульщину і гуцулів в їх барвистому одязі. Уже тоді мала успіх на виставках. 1972 рік приніс нові зацікавлення. Дарія з чоловіком поїхали до Мюнхену, де він читав лекції з історії на Українськім Вільнім Університеті, а вона слухала виклади професорів В. Яніва, Г. Гоція та скульптора Крука про українську культуру і мистецтво. Здається, ці виклади стали вирі шальним поштовхом в її зацікавленні україн ською іконографією. Користаючи з присутности пані Дарії, запитуємо: - Що вплинуло на вивчення іконопису і вибору його як головної ділянки у Вашім малярстві? - Велике вражіння зробив на мене ректор Володимир Янів. Я з захопленням слухала його виклади про українську віру візантійського обряду. В основі його філософії - переконання, що українська історія, традиції, культура розвинулись в особливий спосіб під упливом християнської віри візантійського обряду. Цей розвиток позначився, передусім, на наших іконах, адже вони відмінні від усіх інших. Фігури в ній масивні, лінії прості, чисті, стилізовані, творять певний ритм і наводять спокій. Лінії ікон завжди мають початок і кінець. Це і тритонність кольору ще більше під креслюють їх масивність і стабільність. Ця філософія і техніка мене дуже захопила і я стала розшукувати майстра-іконописця, у якого могла б навчатись. За допомогою Владики Романа Даниляка з Торонта, я познайомилась із славним іконографом о. студитом Ювіналієм Мокриць- ким, який погодився прийняти мене за ученицю. І так під його впливом, дбайливою і терпеливою наукою я увійшла в ділянку іконописання, яке продовжую по сьогодні.
Page load link
Go to Top