Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
шоку), поки що не хвилюють чисто прагматичні питання, як-от: чи підвищиться в нашому суспільстві статус матері? Чи зросте загальна повага до неї - на державному рівні - надто до тієї, яка наважилася народити й виховати не одне-двоє, а більше дітей? Вона просто на прикладі своєї родини бачить, як це важко - бути матір’ю. Але ці питання мають хвилювати нас. Адже вона, майбутня матір, має право на повагу, на державний захист й добру опінію суспільства незалежно від того, який вибір зробить: обмежитися однією дитиною й робити професійну кар’єру чи виховувати троє -п‘ятеро дітей, цілком реалізувавшись в іпостасі матері... Однак, щоб не виглядало все так трагічно у нашому українському житті, наостанок згадаю й такі відрадні факти, як постійне опікування прибуткових виробничих колективів сиротинцями - зокрема, в Києві цим славляться будівельні організації, чи поширення такої тенденції, як організація сімейних дитячих будинків, коли одна родина бере на виховання не одне-двоє, а більше дітей, створюючи в них відповідний суто сімейний мікроклімат. ...У гарний травневий день приходить до нас найчистіше свято - День Матері. Приходить, щоб ми згадали своїх матерів, їхню безко рисливість і жертовність. “Яка святиня - мамина любов,” - написав в одному із своїх віршів поет Микола Луків, він же й постійно нагадує своєю популярною піснею “Росте черешня в мами на городі” про незмінний й невідворотний закон нашого життя: “ Черешня всохне, мати одцвіте...”, аби кожен із нас, хто має ще в цьому світі маму, відклав на день-два усі справи й купив квитка до того міста чи села, де закопана його пуповина й де біля воріт виглядає його немолода вже посивіла жінка... Та свята приходять і проходять. А проблеми, пов’язані з материнством, зоста ються... І коли я бачу на розквітлих київських вулицях молоду вагітну жінку (дедалі-дедалі рідше!), на душу лягає не тільки радість від того, що життя триває, а й чисто жіноче співчуття до цієї майбутньої матері, яка в таких складних економічних умовах свідомо бере на себе тягар материнства. Хай же допомагає їй Бог! Людмила ТАРНАШИНСЬКА м. Київ Мамо-матусю, вже сонце на весну пішло, десь поза горами води заграли весняні; ми перебудем цю зиму і біле весло вмочимо в тишу палких вечорових тюльпанів. Наша криниця діждеться дзвінких голосів, краплі з відра будуть знову в ній студінь будити; тільки чому так поріг мені ваш заболів? Тільки чому так тривожно на відстані жити? І дожидати, що лист принесе далина, і каяття у собі не гасити безкрає... Мамо-матусенько, горлице наша тужна, скоро весна, ірій долю усім посилає. Наталка ПОКЛАД Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top