Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
шоку), поки що не хвилюють чисто прагматичні питання, як-от: чи підвищиться в нашому суспільстві статус матері? Чи зросте загальна повага до неї - на державному рівні - надто до тієї, яка наважилася народити й виховати не одне-двоє, а більше дітей? Вона просто на прикладі своєї родини бачить, як це важко - бути матір’ю. Але ці питання мають хвилювати нас. Адже вона, майбутня матір, має право на повагу, на державний захист й добру опінію суспільства незалежно від того, який вибір зробить: обмежитися однією дитиною й робити професійну кар’єру чи виховувати троє -п‘ятеро дітей, цілком реалізувавшись в іпостасі матері... Однак, щоб не виглядало все так трагічно у нашому українському житті, наостанок згадаю й такі відрадні факти, як постійне опікування прибуткових виробничих колективів сиротинцями - зокрема, в Києві цим славляться будівельні організації, чи поширення такої тенденції, як організація сімейних дитячих будинків, коли одна родина бере на виховання не одне-двоє, а більше дітей, створюючи в них відповідний суто сімейний мікроклімат. ...У гарний травневий день приходить до нас найчистіше свято - День Матері. Приходить, щоб ми згадали своїх матерів, їхню безко рисливість і жертовність. “Яка святиня - мамина любов,” - написав в одному із своїх віршів поет Микола Луків, він же й постійно нагадує своєю популярною піснею “Росте черешня в мами на городі” про незмінний й невідворотний закон нашого життя: “ Черешня всохне, мати одцвіте...”, аби кожен із нас, хто має ще в цьому світі маму, відклав на день-два усі справи й купив квитка до того міста чи села, де закопана його пуповина й де біля воріт виглядає його немолода вже посивіла жінка... Та свята приходять і проходять. А проблеми, пов’язані з материнством, зоста ються... І коли я бачу на розквітлих київських вулицях молоду вагітну жінку (дедалі-дедалі рідше!), на душу лягає не тільки радість від того, що життя триває, а й чисто жіноче співчуття до цієї майбутньої матері, яка в таких складних економічних умовах свідомо бере на себе тягар материнства. Хай же допомагає їй Бог! Людмила ТАРНАШИНСЬКА м. Київ Мамо-матусю, вже сонце на весну пішло, десь поза горами води заграли весняні; ми перебудем цю зиму і біле весло вмочимо в тишу палких вечорових тюльпанів. Наша криниця діждеться дзвінких голосів, краплі з відра будуть знову в ній студінь будити; тільки чому так поріг мені ваш заболів? Тільки чому так тривожно на відстані жити? І дожидати, що лист принесе далина, і каяття у собі не гасити безкрає... Мамо-матусенько, горлице наша тужна, скоро весна, ірій долю усім посилає. Наталка ПОКЛАД Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top