Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВІДІЙШЛИ У В ІШ ІС Т Ь ІРИНА ГРИНЕВИЧ 22-го лютого ми попрощали на вічний спочинок довголітню членку 66-го Відділу СУА в Нью-Гейвені сл. п. Ірину Гриневич. Ірина, з дому Банах, народилася в містечку Винники,що біля Львова, 29-го квітня 1915 р. Народну школу закінчила у Винниках, у Львові вступила до семінарії Василянок, а відтак до торговельної школи, яку закінчила з відзнакою. Ірина винесла з родинного дому високу національну свідомість і пошану до організаційної праці. Була обдарована чудовим голосом (альт). Брала участь у хорі “Просвіта” та церковному хорі. 1941 р. вийшла заміж за Ярослава Гриневича, з яким була щасливою неповних два роки. Народилася доня Уляна, яка померла в шестимісячному віці. Незабаром відійшов у вічність чоловік Ярослав, не проминуло й року, коли вона попрощалася з матір’ю Анною Банах. Осиротілу Ірину воєнна хуртовина вирвала з рідної землі. У 1944 р. виїжджає з сестрами до Німеччини, 1956 р. прибуває до Америки до Нью- Гейвену, Конн. Тут знайомиться з працею Союзу Українок Америки. Як членка 66-го Відділу бере активну участь в Управі Відділу, посідаючи різні посади, які сумлінно виконує для добра організації. На святкуванні 75-ліття СУА була відзначена грамотою за 50 літню віддану працю для СУА. Бл. п. Ірина була глибоко релігійною, обов’яз ковою та жертовною членкою, з якою було легко і приємно працювати. Добра згадка про неї залишиться назавжди в наших серцях. Від 66-го Відділу СУА покійну прощала Лідія Фіцалович. У світлу пам’ять Ірини членки і громада зібрали 580 дол. на стипендії і 760 дол. на “Булочку і молоко наймолодшим школярам України”. Вічна їй пам’ять! Лідія Фіцалович, заступниця голови. ЛІДІЯ О СІН ЧУ К 25-го травня 2000 р. відійшла у вічність довголітня членка 64-го Відділу СУА в Нью-Йорку св. п. Лідія Осінчук. Лідія народилася 28 березня 1914 р. в селі Рахни Лісові біля Жмеринки, що на Східньому Поділлі, в родині письменника Федора Дутки, який при кінці Першої Світової війни подався на Захід і зупинився у Львові разом з дружиною і двома дочками - Галиною і Лідією. 1942 р. Лідія одружилася з відомим у Львові лікарем та членом професійних і громадських організацій Романом Осінчуком, який співпрацював з д-ром Маріяном Панчишином і був також лікарем Митрополита Андрея Шептицького. Від 1940 р. я була знайома з д-ром Осінчуком, бо працювала в клініках Медичного Інституту. В 1942-43 pp. під час німецької окупації Осінчуки жили в страху, бо д-рові Осінчукові як науковцеві загрожувала небезпека зі сторони польських студентів. У 1944 р. подружжя Осінчуків виїхало зі Львова на Захід і опинилося в Німеччині, в Цуфенгайзені біля Мюнхену. В 1947 р. одні із перших емігрантів до США, вони зупинилися в Нью-Йорку, де згодом д-р Осінчук відкрив лікарську практику. Лідія як піяністка виступала у концертах, акомпаньюючи новозгуртованому хорові “Думка”. Також виступала на інших громадських імпрезах. Коли народилася доня Юліяна, Лідія присвя тила себе її вихованню. Завваживши, що доня має музичний талант, цілком підтримувала музичне виховання, яке закінчила з великими успіхами, що принесло Лідії велику радість та втіху. У покійної Лідії був теж підприємницький талант, що привів до закупу Оселі над чудовим озером “Лейк Джорж” у стейті Н.Й. і назвала її Вілля Юліяна. Там збиралося товариство та насолоджува лося фортепіяновими творами сучасної та клясичної музики у виконанні Лідії. Лідія як членка 64-го Відділу СУА любила приходити на наші імпрези і завжди цікавилася його працею. Нераз під церквою св. Юра в Нью-Йорку питала мене, що ми готуємо нового. Була дуже дбайливою у фінансових зобов’яза ннях. Завжди підтримувала своїми пожертавами Пресовий Фонд “Нашого Життя” і харитативні цілі. З великим жалем приходиться мені прощати покійну не тільки як голові 64-го Відділу, але як давній знайомій зі Львова. Христя Навроцька
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
