Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Надія Сомко, арт.-маляр. ’’...ЯКА СВЯТИНЯ, МАМИНА ЛЮБОВ” Материнську любов неможливо нічим ви міряти або зважити на терезах. Материнська жертовність не має меж. Материнська гордість за своїх дітей - найвища. Материнське чекання - звістки, листа, телефонного дзвінка - найтерпе- ливіше. Материнське терпіння - безмежне. Материнські сльози - потай, аби не бачили діти - найгіркіші в світі... Ні, вона, мати, народжуючи, ні на що не розраховує: даючи нове життя, вона не підраховує майбутніх дивідентів, а просто тішиться першій дитячій усмішці, першому дитячому слову, першому кроку свого маляти. І, незважаючи ні на що, ладна не скаржитися на труднощі, не нарікати на долю, мужньо й терпляче нести свій материнський “хрест” - за будь-якої суспільної погоди. “Своя сім ’я не важка”, - каже народна мудрість. Та чи кожна мати, хай і найвдатніша, може повторити у житейській круговерті суто “жіночі” слова поетеси Наталки Поклад: “І дзвенять органами каструлі...”? Не в розумінні того, що порожні, бо туди нічого покласти, аби приготувати обід, а в сенсі душевного підне сення, особливого настрою від усвідомлення свого материнського покликання. Чи завжди так радісно їй, чи завжди з таким оптимізмом зуст річає й проводжає вона кожен свій клопітний день? “Я - жінка з черги,” - написала колись поетеса Галина Тарасюк, і ці слова щонайкраще характеризували життя жінки-матері ще зовсім недавнього минулого, коли в нашій Совдепії, окрім черг - за молоком, маслом, хлібом, шкарпетками, дитячими панчішками, милом, апельсинами, меблями, дитячим харчуванням і т. д. і т. п., нічим було похвалитися. І за кількістю годин, які кожна з нас проводила щоденно (!) у чергах та за їх довжиною, якщо скласти докупи всі ті втрачені години упродовж цілого життя, кожна мала шанс бути претенденткою для книжки рекордів Гіннеса. Часи змінилися, зникли черги, на полицях магазинів з ‘явилося буквально все - від італійських меблів для заміських резиденцій до заморських екзотичних овочів, але проблеми
Page load link
Go to Top