Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Олександер ОЛЕСЬ В небі жайворонки в ’ються, Заливаються-сміються, Грають, дзвонять цілий день, І щебечуть, і співають, І з весною світ вітають Дзвоном радісним пісень. Ось вони на землю впали. Щось шепнули їй, сказали І розтали знов у млі... І щоб глянути на диво, Виглядають полохливо Перші проліски з землі. Оксана БРИЗГУН-СОКОЛИК Присвячую моїй Мамі. ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕСНИ Прийшла весна. Перший день, так довго очікуваний в нашій хаті нами, - дітьми. Бо ж була спеціяльна церемонія. Пригадую, була ще маленькою, мама місила дріжджеве тісто. Росло воно коло печі, а ми зі сестрою в очікуванні чогось надзвичайного боялися навіть заглянути до миски, щоб “не сіло”... Нарешті! Мама ставала коло стола, відрізала кусочки тіста, качала на довгі “рольочки” і в ’язала тістом вузлик. Виходило чудо, маленька пташка, долішня частина вузлика - хвостик, який мама ножиком розрізала на дрібненьке “пір’ячко”, до горішньої частини встромлювала дві родзинки - “очка” і о, диво, перші пташки прилетіли... Мама ще щось таємне робила і - пташки в піч! За якийсь час чотири пташки церемоніяльно витягалися з печі. Тато перший вибирав собі свою, тоді старша сестра, за нею я, а накінець - мама. Всі обертали пташку і шукали “щастя”, мама ж бо потаємно вкладала до пташки грошик “на щастя на цілий р ік ”... Скільки-то радости було, а скільки щастя коли я знайшла щасливу пташку... І звідки цей звичай походить? Ми ж собі бажаємо перед новим роком “щастя на Новий Рік ”... Прийшов час, коли я приходила додому зі школи, і вся хата пахла вже спеченими пташками. Всі чотири пташки чекали на тарілці на наш прихід. А потім пеклися п ”ять пташок, пізніше шість, а там сім... Я допомагала приготовляти, а далі й сама перебрала святкову функцію. Наші сини чекали на цей день і з радісним “Пташки прилетіли” бігли до своїх дідуня і бабуні... Як давно бачила я щасливі очі бабуні, яка цілувала своїх онучат за “пташки, ” а може за те, що не забули звичай Її Мами... І ось знову надходить двадцять перше березня. Як і дотепер, міситиму тісто та рахуватиму, скільки цього року треба пташок. Хоч Мами вже давно немає з нами, наші сини, напевно, знову, як завжди, з усмішкою скажуть: “Як би бабуня втішилась, коли б ми принесли їй першу пташку”.
Page load link
Go to Top