Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С вятослав К А РА В А Н С ЬК И Й ЖІНЦІ О, жінко! Вічна загадка життя! Ти - нерозкрита чарівнича книга, В якій сполучено захопливу інтригу З глибінню дум та мудрістю буття. Ти - хміль, що будить нас до дій та ігор И пече вогнем наш мозок і чуття, Але, хто п ’є, той славить це пиття, Хоч терпить мук безжалісну кормигу. Ти - та, якій простяться всі гріхи, Промінням зір оздоблена довіку, Ш ляхи твої це Богові шляхи! Скоряючи природи сили дикі І кров свою ллючи у боротьбі Ми завжди й скрізь слуговуєм тобі! (з В. Брюсова) Ж ІНОЧІ ПОРТРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ Людмила СМОЛЯР ЖИТТЯ БЕЗ НАДІЇ ДО ЖИТТЄПИСУ НАДІЇ КИБАЛЬЧИЧ-КОЗЛОВСЬКОЇ /1878-1914/ З ідеєю жіночої рівности та свободи в українській літературі працювала ще одна з Білозерських, донька “Наталки Полтавки”, племінниця Ганни Барвінок - Надія Кибальчич- Козловська (1878-1914). На жаль, ми практично нічого не знаємо про цю талановиту письмен ницю, а короткі спомини близьких людей не давали надії на можливість відтворення її життя. Але праця в Центральному Державному Істо ричному Архіві України випадково наштовхнула мене на цінні матеріяли - листування цієї жінки. Надії Кибальчич-Козловській довелося багато пережити на своїм короткім віці, її життя - глибока буденна трагедія, без просвітку, без надії на лагідну розв’язку. А втім, друкуватися почала дуже рано - в 1898 р. Твори її видавалися в “Літературно-Науковому Вістнику”, ’’Укра їнській Хаті”, “Раді”, ’’Ділі”, ’’Рідному Краю” та ін. Вона не тільки продовжила літературну традицію своєї визначної тітки Ганни Барвінок, але в значній мірі повторила її жіночу долю - долю служіння вірності та коханню. Вона і вмерла в такому ранньому віці від туги за своїм коханим. Дитинство - невеселе і самотнє, лише розмови з бабусею скрашували дівчині сумне життя. А згодом змінились на гірше матеріяльні обставини родини. Довелося жити з бабусею та матір’ю у селянській хаті, довелося самій чимало працювати. Та вона не була лінива і працею не гордувала. Розвагою була поезія. Зважилася на решті послати свої писання до друку - не поща стило, ніхто не відповів. Тоді вирішила зверну тися до Бориса Грінченка, це був 1898 р. На двох Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
