Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
С вятослав К А РА В А Н С ЬК И Й ЖІНЦІ О, жінко! Вічна загадка життя! Ти - нерозкрита чарівнича книга, В якій сполучено захопливу інтригу З глибінню дум та мудрістю буття. Ти - хміль, що будить нас до дій та ігор И пече вогнем наш мозок і чуття, Але, хто п ’є, той славить це пиття, Хоч терпить мук безжалісну кормигу. Ти - та, якій простяться всі гріхи, Промінням зір оздоблена довіку, Ш ляхи твої це Богові шляхи! Скоряючи природи сили дикі І кров свою ллючи у боротьбі Ми завжди й скрізь слуговуєм тобі! (з В. Брюсова) Ж ІНОЧІ ПОРТРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ Людмила СМОЛЯР ЖИТТЯ БЕЗ НАДІЇ ДО ЖИТТЄПИСУ НАДІЇ КИБАЛЬЧИЧ-КОЗЛОВСЬКОЇ /1878-1914/ З ідеєю жіночої рівности та свободи в українській літературі працювала ще одна з Білозерських, донька “Наталки Полтавки”, племінниця Ганни Барвінок - Надія Кибальчич- Козловська (1878-1914). На жаль, ми практично нічого не знаємо про цю талановиту письмен ницю, а короткі спомини близьких людей не давали надії на можливість відтворення її життя. Але праця в Центральному Державному Істо ричному Архіві України випадково наштовхнула мене на цінні матеріяли - листування цієї жінки. Надії Кибальчич-Козловській довелося багато пережити на своїм короткім віці, її життя - глибока буденна трагедія, без просвітку, без надії на лагідну розв’язку. А втім, друкуватися почала дуже рано - в 1898 р. Твори її видавалися в “Літературно-Науковому Вістнику”, ’’Укра їнській Хаті”, “Раді”, ’’Ділі”, ’’Рідному Краю” та ін. Вона не тільки продовжила літературну традицію своєї визначної тітки Ганни Барвінок, але в значній мірі повторила її жіночу долю - долю служіння вірності та коханню. Вона і вмерла в такому ранньому віці від туги за своїм коханим. Дитинство - невеселе і самотнє, лише розмови з бабусею скрашували дівчині сумне життя. А згодом змінились на гірше матеріяльні обставини родини. Довелося жити з бабусею та матір’ю у селянській хаті, довелося самій чимало працювати. Та вона не була лінива і працею не гордувала. Розвагою була поезія. Зважилася на решті послати свої писання до друку - не поща стило, ніхто не відповів. Тоді вирішила зверну тися до Бориса Грінченка, це був 1898 р. На двох Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
