Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
іі рукії: Ш ш пЩ :: Ш І і : СЩьйиі ^іМейї»; Ш ІіШШі:; ;; З іще бе^ош іці: І щ щ і * З Е Ї Є і ^ П І у К а В і і Я Д Ї О : Т ! ? і б І Є і і і і і І І ! ! : : : : : І ; Щ :СІ«зШЩ: і ЙЙЙ Я для тебе горів, У країнський народе, ;.; ^ Щ Й й У і М ^ р Ь , : : : і : і J :: Щ: ШШІЩфШйІі ШШШ Горів. Тільки,, мабуть, не міг. Як болід, спалахнути, Щоб осяяти думкою 1 ! ; :С І Й Н Н Я М ^ щ у т а : і': і і і : і Твоїх подвигів гордих Й незлічених бід. Скромна праця моя - То не пиш на окраса, Але в тому, їй Вогу3 Не бачу біди - Щось у мене було І від діда Тараса, І від прадіда Сковороди. Не щукаю до тебе Ні сТежки, ні броду - Ти у грудях моїх, У чолі і врукіах. Упаду я зорею, М ій вічний народе, Н а трагічнийі довгий Чумацький твій шлях. В аси ль С И М О Н Е Н К О Глибоко сумуємо з приводу несподіваного відходу у вічність бл. п. ТЕОДОЗІЯ ЧАБАНА (11 червня 1932 — 17 травня 2001) Св. п. Теодозій Чабан вихований у патріотичній родині, батьки якого брали активну участь у визвольній боротьбі. П ’ятнадцятирічним юнаком, разом з батьком і матір’ю (які отримали термін ув’язнення по 20 років) Те одозій 18 травня 1947 р. заарештований і 4 жовтня засуджений військовим трибуналом прикордонних військ як “малолітка” до шестирічного ув’язнен ня. Після звільнення 7 травня 1953 р. і повернення додому з Воркутинської в’язниці, незважаючи на підірване здоров’я, продовжив навчання та здобув педагогічну освіту. Працював викладачем музики у Самбірському культурно-освітньому училищі, був знаний і шанований як мудрий наставник молоді, талановитий хоровий диригент. Незважаючи на переслідування КДБ, обшуки та погрози, підтримував зв’язки з в’язнями сумління, які завжди знаходили прихисток і допомогу в його гостинній оселі. Разом з дружиною і синами, став одним із перших членів Української Гельсінської Спілки, спільно допомагали у виданні і розповсюдженні “Українського Вісника”. Після проголошення незалежносте України всі свої сили з ентузіяз- мом віддавав справі розвитку культурних та освітних закладів на посаді завідувача Відділу культури при міській і районній Раді Депутатів Стрия, що на Львівщині. Обраний першим, а згодом почесним головою Стрийської організації Української Республіканської Партії. З його ініціятиви й участи громадяни Стрия першими в Україні на Всенародньому Вічі підняли синьо- жовтий стяг. Цілеспрямовано і безкомпромісно подвижницьки працював для своєї Землі, для свого народу. Прибувши до Нью-Йорку у 1996 році погодився обійняти посаду мовного редактора журналу “Наше Життя”. Життєвий досвід та інтелігентність, скромність і доброту пана Теодозія Чабана ми високо цінили і шанували. Світла пам’ять про Нього залишиться назавжди! Молимо Всевишнього, щоб наші сердечні співчуття дружині Ірені Чабан та синам Тарасові і Левкові допомогли утамувати біль. Редколегія журналу “Наше Ж иття”. Екзекутива Союзу Українок Америки.
Page load link
Go to Top