Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
іі рукії: Ш ш пЩ :: Ш І і : СЩьйиі ^іМейї»; Ш ІіШШі:; ;; З іще бе^ош іці: І щ щ і * З Е Ї Є і ^ П І у К а В і і Я Д Ї О : Т ! ? і б І Є і і і і і І І ! ! : : : : : І ; Щ :СІ«зШЩ: і ЙЙЙ Я для тебе горів, У країнський народе, ;.; ^ Щ Й й У і М ^ р Ь , : : : і : і J :: Щ: ШШІЩфШйІі ШШШ Горів. Тільки,, мабуть, не міг. Як болід, спалахнути, Щоб осяяти думкою 1 ! ; :С І Й Н Н Я М ^ щ у т а : і': і і і : і Твоїх подвигів гордих Й незлічених бід. Скромна праця моя - То не пиш на окраса, Але в тому, їй Вогу3 Не бачу біди - Щось у мене було І від діда Тараса, І від прадіда Сковороди. Не щукаю до тебе Ні сТежки, ні броду - Ти у грудях моїх, У чолі і врукіах. Упаду я зорею, М ій вічний народе, Н а трагічнийі довгий Чумацький твій шлях. В аси ль С И М О Н Е Н К О Глибоко сумуємо з приводу несподіваного відходу у вічність бл. п. ТЕОДОЗІЯ ЧАБАНА (11 червня 1932 — 17 травня 2001) Св. п. Теодозій Чабан вихований у патріотичній родині, батьки якого брали активну участь у визвольній боротьбі. П ’ятнадцятирічним юнаком, разом з батьком і матір’ю (які отримали термін ув’язнення по 20 років) Те одозій 18 травня 1947 р. заарештований і 4 жовтня засуджений військовим трибуналом прикордонних військ як “малолітка” до шестирічного ув’язнен ня. Після звільнення 7 травня 1953 р. і повернення додому з Воркутинської в’язниці, незважаючи на підірване здоров’я, продовжив навчання та здобув педагогічну освіту. Працював викладачем музики у Самбірському культурно-освітньому училищі, був знаний і шанований як мудрий наставник молоді, талановитий хоровий диригент. Незважаючи на переслідування КДБ, обшуки та погрози, підтримував зв’язки з в’язнями сумління, які завжди знаходили прихисток і допомогу в його гостинній оселі. Разом з дружиною і синами, став одним із перших членів Української Гельсінської Спілки, спільно допомагали у виданні і розповсюдженні “Українського Вісника”. Після проголошення незалежносте України всі свої сили з ентузіяз- мом віддавав справі розвитку культурних та освітних закладів на посаді завідувача Відділу культури при міській і районній Раді Депутатів Стрия, що на Львівщині. Обраний першим, а згодом почесним головою Стрийської організації Української Республіканської Партії. З його ініціятиви й участи громадяни Стрия першими в Україні на Всенародньому Вічі підняли синьо- жовтий стяг. Цілеспрямовано і безкомпромісно подвижницьки працював для своєї Землі, для свого народу. Прибувши до Нью-Йорку у 1996 році погодився обійняти посаду мовного редактора журналу “Наше Життя”. Життєвий досвід та інтелігентність, скромність і доброту пана Теодозія Чабана ми високо цінили і шанували. Світла пам’ять про Нього залишиться назавжди! Молимо Всевишнього, щоб наші сердечні співчуття дружині Ірені Чабан та синам Тарасові і Левкові допомогли утамувати біль. Редколегія журналу “Наше Ж иття”. Екзекутива Союзу Українок Америки.
Page load link
Go to Top