Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
експромту чоловік остовпів. Потім прийшла перша хвиля арештів. А в Інституті літератури оголосили конкурс, і Коцю бинська, звісно, за ним “законно” не пройшла. Перед засіданням вченої ради завідувач відділу М. Шамота попередив: “Хто проголосує за Коцюбинську, той проголосує проти радянської влади”. “За” був лише один голос - Леоніда Но- виченка. Важкий 1968-ий, Михайлина без роботи. Проте запроторювати її за ґрати ніби то й нема за що. А дочці саме йти до першої кляси. Нарешті “нагорі” вирішено, що буде простіше, якщо Коцюбинська з ранку й до вечора сидітиме, мов на ґалері, у видавництві. Й 18 років Михайлина редагувала у “Вищій школі” книжки з різних галузей знань. Хоча люди там трапились добрі й світлі, не цькували. Та ось почала роботу Гельсинкська гру па, арештували всіх Михайлининих друзів, а її півроку “обробляли”, вимагаючи відмежуватися від інакодумців, засудити їх. Було закроєно дуже монументальний і підступний сценарій: об’єд нати Михайлину Коцюбинську та Зеновію Франко і “пустити” обох на телебаченні. Але нічого не вийшло - поламала. Більше того, написала листа головному з головних - М.Федорчукові. Остання фраза в ньому: “Від мене вимагають те-то, а я не зроблю, хоч би чим це мені загрожувало”. І червоним олівцем під креслила. То ж на трохи відстали. Хіба час від часу - обшуки. Був 73-ій. Через чотири роки прийшла друга хвиля. У неї знайшли декларацію Гельсинкської спілки, почалося звільнення з роботи. Домордовували її завідувачку, дуже гарну людину. Пожалівши її, Михайлина пообіцяла, що буде “обережніша” в знайомствах... А згодом почалися перебудовні процеси. Повиймала все, що писала в шухляду. Були перевидані “Етюди про поетику Шев ченка”, надруковано багато статтей. Тоді ж до неї по-новому прийшла творчість Василя Стуса. У 60-х, коли зустрілися в Інституті літератури, він аспірант, а вона старший науковий працівник, не затоваришувала з ним як зі Світличним чи Сверстюком - спрацювала вікова різниця. Ближче зійшлися, коли Василя викинули з інституту - наростав терор і пе реслідування, йшла консолідація інакодумців. Та найбільше зблизилися в листах, які писала йому в табір і час від часу отримувала від нього. Як поета знала його до арешту мало, любила переклади з Лорки, бо й сама перекладає з англійської, французької, польської. Оригінальна ж В аси лева поезія відкрилася вже в останні його роки, коли переписувала вірші з листів до дружини, коли прийшли “Палімпсести”... Після 1991-го почала працювати разом із сином поета, Дмитром, над науковим виданням творів В.Стуса в 9-ти книгах. Вважає це найціннішим з- поміж усього, що встигла зробити. Все її життя - з негараздами, з сумнівами і болями, розча руваннями і сподіваннями - освітлене цією працею. Каже, що надзвичайно багато для себе взяла від неї. Бо ... легше жити, коли знаєш, що є таки у світі щось справжнє. Завжди мала особливий смак до епістолярної літератури. А працюючи над архівом відомої чеської україністки Зіни Геник- Березовської, яка зберегла понад 800 листів своїх друзів і колег шістдесятників (є там листи Сверстюка, Світличного, Кочура, Гуцала, Дзю- би, Корогодського, самої Михайлини - майже 300, отож маємо “епістолярне відлуння доби”), а потім підготувавши до видання два томи листів В.Стуса, Михайлина Коцюбинська, фахівець із теорії літератури, захопилася цим межовим жанром, що його сьогодні все інтенсивніше ви тісняє інтернет. Український епістолярій недос татньо досліджений, проте є в ньому скарби світового рівня - листи Василя Стефаника, Василя Стуса й Катерини Білокур. Незважаючи на всі нещастя (два роки тому - важка травма, довгі лікарняні місяці і все, що із цим пов’зане), закінчила книжку, яка називатиметься словами Герцена - “Зафіксовані й нетлінні”. Крім за гальних теоретичних міркувань про природу листа, роздумів про лист як феномен не тільки біографічний, історичний, психологічний, а й художній, розділу “Епістолярна панорама шіст десятих”, буде додаток із 50-ти найцікавіших листів - своєрідна “Антологія епістолярних шедеврів”. То ж чи потрібна докторська, про яку іноді запитують - чому не пише? Свого часу Михайло Коцюбинський любив повторювати слова Павла Грабовського: “Патріотів у нас багато, а робітників щось не чути”. Михайлина Коцюбинська завжди прагла робити те конкретне, що добре вміє, що відповідає її внутрішнім можливостям та інтенціям і дає душі щастя. Її життєве кредо - бути робітником на ниві рідної культури. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2001 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
