Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Щиро вітаємо новообраного Президента Америки Джордлса Вокера Буша . СУЧАСНИКАМ Екзекутива СУА Олена ТЕЛІГА “ Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби - спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив’ Але для мене - у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем, Мій біль бренить, зате коли сміюся - То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може в цьому й є моя сміливість: Палити серце - в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Вітрам і сонцем Бог мій шлях намітив, Та там, де треба, - я тверда й сувора. О, краю мій, моїх ясних привітів Не діставав від мене жадний ворог. ЖІНОЧІ ПОРТРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ Людмила СМОЛЯР НЕВМИРУЩА НАДІЯ В СУВОРОМУ ЖИТТІ: ДО ЖИТТЄПИСУ НАДІЇ СУРОВЦОВОЇ Надія Віталіївна Суровцова (1896-1985) - жінка-героїня України, що гідно витримала пекло і в тому пеклі змогла виробити три основні принципи життя: “1. У житті треба завжди знаходити силу, щоб тримати голову рівно. 2. У житті завжди є щось, чим можна тішитись. 3. Життя багатогранне, за ним треба стежити, а отже, варто жити”. І вона жила, навіть у тих нелюдських умовах, які їй створили. Жила, бо вміла радіти земному, кожній дрібничці навколо себе. Вміла бачити рису радости в кожній людині й прагнула повернути цю радість людям, які оточували її. Хто ж вона - Надія Суровцова, яка своїм героїчним життя ще раз довела вірність слів Євгена Маланюка про те,“що психічна загадка української нації розгадується дуже просто - ми взагалі є нацією жіночою”. Справді-бо через всю українську історію, крізь образи жінок, їх діянь тягнеться яскрава традиція мужньо-героїчної української жінки. Народилася Суровцова 18 березня 1896 р. в Києві на Подолі і на честь батькової вчительки дівча назвали - Надія. У трирічному віці її охрести ли у Десятинній церкві. Мама Надії родом з Тули, батько мав українське коріння. І щоб справити йому приємність, мати щороку на його день наро дження навчала Надію якогось шевченківського вірша. Життя у Надії, як вона сама згадувала, було зовсім не дитячим. Вранці їй подавали шматок газети і казали: “Повідшукуй усі ‘а’ або яку іншу літеру”. Отак дівчина навчилась читати, також захоплювалася самим процесом писання. І вже в ранньому віці, розмовляючи з мамою - викладачем Маріїнської гімназії, вивчила німецьку мову. Порушувався триб життя, звичайно, на контракти. Це була урочиста подія, яку дівчина дожидалась увесь рік. Було традицією, що батько возив її сам. В той день, звикла дисципліна десь зникала і вони обоє з батьком поринали у хвилях єдиного неповторного ярмаркового гомону. “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2001 1
Page load link
Go to Top