Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Марта БОГАЧЕВСЬКА-ХОМ’ЯК /АБО ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ І ГРОМАДСЬКІ ДЖЕРЕЛА СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ РУХІВ: ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ/ Доповідь, виголошена на конференції, присвяченій 75-літтю СУА З грудня 2000 р. у Вашінґтоні. /Закінчення, поч. ч.І/ КІНЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕЇ? Менш очевидною була робота громад ських організацій у колишній царській імперії, оскільки царський уряд швидко закидав націона лізм і революційність навіть неполітичним гро мадським організаціям. Історики або пропускали такі організації повз увагу як несуттєві, або шукали в них слідів прихованого націоналізму, який так причаровував царську, а пізніше радян ську, таємну поліцію. Детальніше вивчення гро мадських організацій на периферії російської імперії доводить існування громадської актив носте, хоч як її придушувала політика і цар ського, й радянського режимів, перетворюючи на антидержавні організації самим фактом їхньо го існування. Готовність подібних висновків за важала побачити практичну природу цих орга нізацій. Полемічні нападки на ці організації або їхня насильницька ліквідація відточували крас номовство, але не сприяли розумінню їхньої ді яльносте. Подібна політична стратегія дозволяла легко ототожнювати всю громадську активність з націоналізмом, недооцінюючи або нехтуючи практичні аспекти діяльносте як такі, що мають менше значення. Отож, у книжках з історії вис вітлювався націоналізм, а не практична робота. Отже, традиція громадських самодопо- могових організацій, яка виникла в Україні го ловно тому, що не існувало ні державної, ні значної благодійницької підтримки для громад ської діяльносте, подається істориками в понят тях національного патріотизму, накинутих схід ноєвропейською інтелігенцією. Робота громад ських організацій знаходить визнання не завдяки своєму практичному аспектові, а за внесок у роз будову ідеологічно вмотивованої справи. Ця не відповідність впливає на формування історичної свідомосте українців і, до певної міри, на їхні уявлення про себе. Нам видається, що це усклад нює українцям можливість реалістичної оцінки своєї соціяльної й економічної ситуації з тим, аби вони могли діяти організовано в своїх влас них інтересах, вдаючись не лише до символів, а й до практичних заходів. Це також зупиняє інте лектуальний розвиток України і вивчення її власного минулого, обмежуючи маштаби історії України збереженням національної ідентичнос те, применшуючи інші соціяльні, економічні, а навіть політичні фактори. Коли з занепадом СРСР ми стали свідка ми відродження в Росії ідей, близьких до того, що його можна стисло назвати ідеалістичною філософією - це був радше відгук на подібні соціяльно-культурні питання, ніж пряме пере несення ідей - то в Україні відповідно на ті самі соціяльно-економічні питання стало створення громадських організацій. На відміну від її російської родички, українська інтелігенція у XIX ст. небагато часу віддавала самовизначен ням та з’ясуванню своїх відносин з народом. Її представники писали про стан народу, нації, обґрунтовуючи у філософських термінах право української нації на самобутність. Оскільки упродовж XIX ст. письменники вважали себе голосом нації, міцно утвердилася тенденція визначати націю в романтичних або патріотич них поняттях. То ж історично склалося так, що письменники в Україні претендували на фор- мотворців нації. Сьогодні вони оплакують гада ний низький рівень національної самосвідомосте в Україні. Одначе виглядає на те, що сам народ не звертає особливої уваги на цю критику, а береться за консолідацію влади на місцях, і в його поведінці стало помітнішим зростаюче відчуття місцевої ідентичносте, яке не має відношення до романтизованого історизму інте лігенції. Таким чином, самоідентичність народу не вимірюється в поняттях, висунутих інтеліген цією, але це не рівнозначне з відсутністю само- ідентифікації. Питання самоідентичності, які намагали ся розв’язати американські чорношкірі, можуть висвітлити деякі з вихідних понять українського самовизначення. В американській літературі про рабів сила слова, особливо написаного або ска- 12 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 2001 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
