Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ За лісам и , за м орям и , З а ш и р о к и м и степам и, Там , н а схилі н ебокраю , Зо л о ті в о р о т а Раю , Д е у я н го л ьс ьк о м у хорі Ш л е д ар и С вяти й М и кола. В ін п р и н о си ть ніж ну ласку, В сн и вп літає д о вгу казку, Щ е й під р ан о к у ки ш ен ьку С и п л е всім горіш ків ж м еньку. І про нас він пам 'ятає, Д ар святи й д л я теб е має: Ш аблю з ч ар івн о ї криці Д ля п р авд и во ї десниці, Ш аблю , щ о у ріднім краї Злих п ер евер тн ів карає. В ж е д авн о н а нас чекає Дар С в я то го М иколая! Він х о д и ть від хати до хати, П и тається м ам и і тата, Ч и є у вас чем н а ди ти н а, Д івчатко мале, чи хло п чи н а? Д л я ко ж н о го м ає в то р б и н ц і Н ай кращ і у світі гостинці. А хто без кінця беш кетує, Т и м ч о р ти к л и ш різки дарує. Д и ти н о , л и ш е п ри гадай , Ц е д обри й , С вяти й М иколай! Софія МАЙДАНСЬКА Р о м а н ЗА В А Д О В И Ч МОРОЗ І КВІТКА М ороз мандрував полями (а лю тий був до безтями!), кліщі льодові трим ав у руках, усім ніс загибель і жах. Д е засіріла його борода, стиналася льодом н а річці вода; де лиш засинів його ніс, вгинався під інеєм ліс. В тікали н а південь пташ ки, з гілок обсипались листки, тварини ховались у ями - М ороз мандрував полями. Наглядів він Квітку н а кручі - заклацав кліщ ами злющо. - Ач, краля! П опалась і ти! В ж е більше тобі не цвісти! Розш арпаю пиш ну корону твою, зубами я бильце твоє роздавлю , кліщами затисну груди, і більш е тебе не буде. - М огутній ти пан, н а диво! - Сказала Квітка глузливо. - Х оч мене тут і задавиш , життя ти мене не позбавиш , від тебе мені не кінець - я маю в землі корінець. М инуться холодні зими, і сонце блисне над ними, і з кореня било нове в зеленій траві оживе, і знов, мов краля на троні, засяю в розкіш ній короні.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
