Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ За лісам и , за м орям и , З а ш и р о к и м и степам и, Там , н а схилі н ебокраю , Зо л о ті в о р о т а Раю , Д е у я н го л ьс ьк о м у хорі Ш л е д ар и С вяти й М и кола. В ін п р и н о си ть ніж ну ласку, В сн и вп літає д о вгу казку, Щ е й під р ан о к у ки ш ен ьку С и п л е всім горіш ків ж м еньку. І про нас він пам 'ятає, Д ар святи й д л я теб е має: Ш аблю з ч ар івн о ї криці Д ля п р авд и во ї десниці, Ш аблю , щ о у ріднім краї Злих п ер евер тн ів карає. В ж е д авн о н а нас чекає Дар С в я то го М иколая! Він х о д и ть від хати до хати, П и тається м ам и і тата, Ч и є у вас чем н а ди ти н а, Д івчатко мале, чи хло п чи н а? Д л я ко ж н о го м ає в то р б и н ц і Н ай кращ і у світі гостинці. А хто без кінця беш кетує, Т и м ч о р ти к л и ш різки дарує. Д и ти н о , л и ш е п ри гадай , Ц е д обри й , С вяти й М иколай! Софія МАЙДАНСЬКА Р о м а н ЗА В А Д О В И Ч МОРОЗ І КВІТКА М ороз мандрував полями (а лю тий був до безтями!), кліщі льодові трим ав у руках, усім ніс загибель і жах. Д е засіріла його борода, стиналася льодом н а річці вода; де лиш засинів його ніс, вгинався під інеєм ліс. В тікали н а південь пташ ки, з гілок обсипались листки, тварини ховались у ями - М ороз мандрував полями. Наглядів він Квітку н а кручі - заклацав кліщ ами злющо. - Ач, краля! П опалась і ти! В ж е більше тобі не цвісти! Розш арпаю пиш ну корону твою, зубами я бильце твоє роздавлю , кліщами затисну груди, і більш е тебе не буде. - М огутній ти пан, н а диво! - Сказала Квітка глузливо. - Х оч мене тут і задавиш , життя ти мене не позбавиш , від тебе мені не кінець - я маю в землі корінець. М инуться холодні зими, і сонце блисне над ними, і з кореня било нове в зеленій траві оживе, і знов, мов краля на троні, засяю в розкіш ній короні.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
