Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Б’сзавікном копитом кінь. Тумгаи Гойдаегьсяілине в ніч різдвяну, ІЙфоз^йнІе^І святий пеан £уяЙ.** осніжешсоборні бані Гуде Різдво: Лунають колядки» В гудінні сяє вулик: небозводу-,* Тобі привітний рух дівочої руки, А коням нити свіжу, зимну воду» Марко ВОРОНИЙ Ти я к вощина - догориш, спливеш, - Залишиться спокій, холодний розум І будеш ти один собі без меж Вести рахунок слотам і морозам. 1 вийдеш ти під ялинковий спів, Щ е і з а з : • • Незмінне; сяиво;іо ряних- оі^ІВу V. • 'Незмінне сяйво 1 свічок в едборі; женому маштабі, нелегально. Збиралися по черзі у кожної членки, але найчастіше у 3. Мірної. Із закінченням війни життя не змінилося на краще. До Мірної приходила поліція, перевертали все, шукаючи якихось паперів. Часто викликали на допит. Ане, попри все це, її помешкання залишалося тим центром, де збиралися українці. Свою приватну адресу надавала для листування у громадських справах із закордоном, що свідчило про велику відвагу і самопосвяту в умовах загальної заляканосте, загального панічного страху. А коли їй радили не одержувати кореспонденції з-за кордону, бо це небезпечно, то вона спокійно відповідала: “Я вже стара, нікого не маю, а коли щось станеться... ну що ж, умерти колись треба”. Для українців наступили важкі часи. У тій нелегкій ситуації, в якій опинилась еміграція, Зінаїда Мірна продовжувала допомагати людям. І, збираючи біля себе гурт жінок, розподіляла між сім’ями допомогу, яка надходила на її адресу з Канади та СІЛА. Її дім був останнім українським осередком у Празі. У ті часи Мілена Рудницька, що жила у Швайцарії, запропонувала 3. Мірній виїхати з Праги на другу еміграцію. Але вона не поїхала. Горда і сильна духом жінка не хотіла бути ні для кого тягарем на тяжкім шляху вигнання. Та й могили чоловіка не хотіла покинути. Зінаїда Мірна, яка постійно жила і працювала у великому гурті людей, відомих діячок визвольного руху, залишилась в останні роки свого життя самітною. Політичні обставини унеможливлювали громадську працю, яка була змістом її життя. В таких умовах буття втрачало для неї вартість. Пережиті страждання кінцево розхитали її здоров’я, серйозно підірване смертю чоловіка. 1 квітня 1950 р. Зінаїда Мірна переступила межу вічності - не стало великої Громадянки, що завжди думала не про себе, а про інших. За офіційним повідомленням, причиною смерті стало запалення легенів, що остаточно підірвало виснажений організм. її тлінні останки після спалення у крематорії були поховані на Ольшанському цвинтарі поряд з могилою Івана Мірного. Останні звернення Зінаїди Мірної були до нас - майбутніх поколінь жінок, у працю яких вона надзвичайно вірила і з цією вірою вмирала. Вона вірила в збереження традицій жіночого руху і прохала, щоб не забули... Не забули тих жінок, які творили той рух. Цей заповіт був звернений до сучасних керманиць жіночого руху, які розгортають свій рух на твердому ґрунті, створеному нашими попередницями - жінками кінця XIX - початку XX століття. Збираючи матеріали до статті протягом не одного року, я пройшла життєвими стежками цієї Величної Жінки, вона захопила мене, багато чого навчила, надала мені життєстверджуючих сил та глибоко переконала, що нація, яка породила таких жінок, - має Майбуття. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
