Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
На святі “Лесина осінь”. гогіка - справжнє покликання. Дякувати Богу, такими вчителями не обділена Ялта. Можна назвати цілу низку педагогів, особливо вете ранів, закоханих у свою професію. А я, мабуть знайшла себе на посаді завідувачки музею Лесі Українки, пригорнулась душею до мовчазних експонатів. Хоча постійно чогось не вистачало для повної самореалізації. Тепер я знаю чого - спілкування з молоддю. Світ навколо мене змінився, відколи я почала паралельно викладати. Спочатку було незатишно. Низький рівень знань студентів приголомшив. До того ж я усвідомлювала, що, вступаючи на англо-українське відділення, своє майбутнє вони все ж пов’язували винятково з англійською мовою. А ті, хто вибрав своєю спеціяльністю “українська мова і література” здебільшого просто вирішив здобути вищу освіту, а на інше відділення не пройшли за конкурсом. Так, зі взаємних підозр і недовіри розпочались наші стосунки. Порозуміння на лагоджувалося поступово, крок за кроком. Я з приємністю відзначала наполегливість і ста рання моїх студентів. Вони також, мабуть, щось оцінили в мені. І була робота, буденна, робота в ритмі розкладу. Робота, яка не минала марно. Через деякий час ялтинські юнаки і дівчата, українці, росіяни та кримські татари, розкрились переді мною зовсім по-іншому. Тепер я певна, що вони вдумливі і поетичні. На сьогодні їм вже чимало відомо з українознавства, і вони не відділяють себе від українського народу. Але прагнуть Україну зробити іншою, заможною і правовою державою, їх чекає важка праця, однак я вірю в сили нашої молоді. І, при знаюсь відверто, збе рігаю надію, що мої молитви, моя любов до України перепливе у їхні душі і знайде там якесь бодай ма леньке, непомітне міс це. Так мені здаєть ся. Ми, українці, сен тиментальні, навіть феміністки. І досить якоїсь маленької де талі, штриху, щоб роз чулити нас. Ось так вони часом зворушують мене. Наближається свято “Лесина осінь”. Від міняю лекцію і даю вказівку студентам, як і торік, підійти на церемонію відкриття. Вони трохи запізнюються, нервую. Нарешті пока зались у провулку. Все нормально. Тільки... Я очам своїм не вірю. Майже кожен з них прямує з букетиком квітів для Лесі... Добре знаю, що зайвої копійки у студента нема, але - знайшли. І до того ж - це не формальний букет, на який складалися мідяками. Кожен вибирав букет для Лесі! А які променисті очі у них після концертів! їхнє “дякую” в поглядах для мене важить во сто крат більше, ніж офіційна “Подяка” від якогось абстрактного Міністерства культури. Задля них варто працювати, бо вони - наше майбутнє. Улітку ходили на могилу Руданського. По дорозі розповідала про міські адреси поета. І тут причепився якийсь дід і почав верещати: “Нєнавіжу етот хохлацкій язик!” Мені вступати в полеміку не до лиця. Але ж тут як накинулись на нього мої діти і давай соромити. Не знаю, чи мала та дискусія виховний ефект, але студенти ще довго не могли пригасити збудження. А повернувшись з цвинтаря, помітила, як мої вихованці принципово розмовляли по-укра їнськи в місті, привертаючи до себе неабияку увагу. Таким чином вони ніби продовжували стверджувати: це наша мова, і ми на своїй землі. На мою думку, в пам’яті моїх студентів надовго залишиться фолкльорна практика, яка проходила в музеї Лесі Українки. Звичайно, вони 6 “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2001 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
