Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
н а ш а с у ч а с н и ц я Шукаємо непересічні жіночі постаті для сторінки “Наша сучасниця ”. Стараємося чергувати постаті жінок з України і діяспори, старших і молодших, науковців і поетів, громадських діячів, політичних лідерів і ін. Складне завдання, проте, яка ж радість, коли схвальні відгуки, листи і теле фонні дзвінки підтверджують вибір і зацікавлення читачів. Сьогодні ми отримали лист-допис від Світлани Ко черги. Галичанка з Поділля, Світлана після закінчення нав чання у Львівському університеті ім. Івана Франка замеш кала в Криму, у Ялті. Традиції, винесені з дому, талан, га ряче серце і прагнення вистояти у складних умовах належно поціновані патріотичною частиною громади Ялти ще за перших років відновлення нашої Держави. А далі своєю наполегливою і подвижницькою працею вона спричинилася до збереження і розвитку музею Лесі Українки в Ялті, у якому сформувалась недільна школа українознавства, що переросла в першу українську школу міста. За ініціятивою музею в Ялті проводиться щорічне всеукраїнське літе ратурно-мистецьке свято ‘Лесина осінь”. Відбуваються інші культурні заходи, мета яких стати отим чарівним євшан-зіллям для українців, котрих, як і Світлану, доля привела в Крим. Сьогодення принесло нові завдання, які, з притаманною їй щирістю, й описує Світлана Кочерга - кандидат філологічних наук, авторка поетичних збірок, член Спілки письменників України, читачам нашого журналу відома з публікацій про Лесю Українку. Вона стала також одним із перших членів відновленого Союзу Українок, відповідальним і сумлінним координатором допомоги суспільної ділянки СУА в Україні. Не дотримуючись традиції, пропонуємо вашій увазі допис Світлани Кочерги, вважа ючи, що це і відповідь на запитання, що цінить та звідки черпає надхнення і снагу наша сучасниця. Ред. СПАДКОЄМЦІ Так вже склалося, що старше покоління споконвіку нарікає на молодше. Одвічний конфлікт батьків і дітей. А якщо хтось і пишається своїми спадкоємцями, то помовчує, боїться наврочити. Хіба не так? Утім, іноді все-таки хочеться сказати добрі слова про наших дітей! То ж дозвольте позна йомити Вас з моїми вихованцями, студентами англо-українського та українського відділення Кримського державного гуманітарного інститу ту, що нещодавно відкритий в Ялті на базі педагогічного коледжу. Уже два роки мало не щодня я приходжу в авдиторію і на мене дивляться очі сині і чорні, голубі і карі, навіть зеленуваті. І щоразу вони усміхаються. Та чи до мене? Безперечно, що кожний викладач асоціюється з тим предметом, який він викладає. Отож, усміхаються вони передусім українській літературі, яку я викла даю. Власне тут, у Ялті, зовсім мало таких, які постійно розмовляють українською мовою, тому я не здивувалась, коли одна моя студентка привіталася зі мною так: “Доброго ранку, Україно!” Але як забриніла десь під серцем якась невидима струна!.. За вдачею я людина строга і ділова, якщо називають феміністкою - не ображаюсь. Завжди захоплювалась відкритими сонячними натурами, які випромінюють добро, і до яких тягнуться всі навкруги. Є в Ялті така вчителька - Валентина Гулюк. Дивовижним магнетом володіє вона, в школі - повсякчас в центрі уваги, а разом з тим і її предмет, оскільки ніде так часто в Криму не вибирають іспит з української мови та літе ратури за бажанням, як у неї. їй присвячують вірші, для неї співають пісні, а вона своїм найдорожчим випускникам... вишиває рушники, “червоними і чорними нитками”. Для неї педа “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2001 5 Світлана Кочерга
Page load link
Go to Top