Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР Утомилось сонце гоже, Сніг топило на грядках, Працювати вже не може, Спотикається в хмарках. Рум’янці горять на щоках, Позіхає на весь рот, Бо ж йому й льоди в потоках Теж накоїли турбот. Тиха зіронька вечірна Вийшла вже на небосхил, На спочинок кличе, вірна, Щоб нових набратись сил. Стелить постіль, срібнокоса, З хмар та сяєва свого, Миє сонцю личко в росах, Спатоньки кладе його. Усміхається щасливо Сонце крізь веселі сни, Збудить вранці дітям диво — — Перше квіттячко весни. І приносять лік на втому — — Ці дитячі молитви: — “Богу молимось святому: Сонце нам благослови”. Ніна МУДРИК-МРИЦ ЯБЛУНЯ ПРИ ВІКНІ Коли настали холоди й зовсім облетіло листя, тато поспилював сухі гілки хворої яблуньки, а Костик з мамою обмазали глиною всі рани. Потім обкутали стовбур старим непотрібним одягом. Ще й туго підперезали дерево мотузкою. - О, тепер їй тепло буде - сказав Костик. - Не страшні ніякі морози. Обкутана яблуня перестояла зиму. А навесні вони зняли з неї кожух і побілили стовбур вапном. Щоб шкідливі комахи не заводилися і не псували кору. А коли настали зовсім теплі дні, яблуня викинула бруньки й зацвіла. І на ній не було жодної сухої гілки. - Житиме наша яблунька, - сказала Костикові мама. - Не помре деревина... - Я знав, що так буде! Знав! - підстрибнув на радощах Костик. І стоїть вона при вікні, світить білим цвітом і в хату, і на весь двір. І хто йде вулицею - неодмінно на неї дивиться. Бо дуже гарна та яблуня в цвіту. Біла яблуня і біла хата стоять поруч. Одна на одну дивляться. Український садочок. Видавництво “Смолоскип”, 1998 р. Христина Ю РЕВИЧ КОЛИСКОВА Хай тобі, дитя, насниться, Що кубельце мати-птиця Діточкам своїм звила. Хай насниться, що пшеничка Рум’янку ховає личка, Щоб гроза не зайняла. Хай у снах впаде до тебе Зірка з заспаного неба На ясне твоє чоло. Хай твій сон заколисати Прийдуть мальви з-поза хати. Спи, ще сонце не зійшло. Михайло СЛАБО Ш ПИЦЬКИЙ “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2001 35
Page load link
Go to Top