Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР Утомилось сонце гоже, Сніг топило на грядках, Працювати вже не може, Спотикається в хмарках. Рум’янці горять на щоках, Позіхає на весь рот, Бо ж йому й льоди в потоках Теж накоїли турбот. Тиха зіронька вечірна Вийшла вже на небосхил, На спочинок кличе, вірна, Щоб нових набратись сил. Стелить постіль, срібнокоса, З хмар та сяєва свого, Миє сонцю личко в росах, Спатоньки кладе його. Усміхається щасливо Сонце крізь веселі сни, Збудить вранці дітям диво — — Перше квіттячко весни. І приносять лік на втому — — Ці дитячі молитви: — “Богу молимось святому: Сонце нам благослови”. Ніна МУДРИК-МРИЦ ЯБЛУНЯ ПРИ ВІКНІ Коли настали холоди й зовсім облетіло листя, тато поспилював сухі гілки хворої яблуньки, а Костик з мамою обмазали глиною всі рани. Потім обкутали стовбур старим непотрібним одягом. Ще й туго підперезали дерево мотузкою. - О, тепер їй тепло буде - сказав Костик. - Не страшні ніякі морози. Обкутана яблуня перестояла зиму. А навесні вони зняли з неї кожух і побілили стовбур вапном. Щоб шкідливі комахи не заводилися і не псували кору. А коли настали зовсім теплі дні, яблуня викинула бруньки й зацвіла. І на ній не було жодної сухої гілки. - Житиме наша яблунька, - сказала Костикові мама. - Не помре деревина... - Я знав, що так буде! Знав! - підстрибнув на радощах Костик. І стоїть вона при вікні, світить білим цвітом і в хату, і на весь двір. І хто йде вулицею - неодмінно на неї дивиться. Бо дуже гарна та яблуня в цвіту. Біла яблуня і біла хата стоять поруч. Одна на одну дивляться. Український садочок. Видавництво “Смолоскип”, 1998 р. Христина Ю РЕВИЧ КОЛИСКОВА Хай тобі, дитя, насниться, Що кубельце мати-птиця Діточкам своїм звила. Хай насниться, що пшеничка Рум’янку ховає личка, Щоб гроза не зайняла. Хай у снах впаде до тебе Зірка з заспаного неба На ясне твоє чоло. Хай твій сон заколисати Прийдуть мальви з-поза хати. Спи, ще сонце не зійшло. Михайло СЛАБО Ш ПИЦЬКИЙ “НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2001 35
Page load link
Go to Top